Агенція Іміджу України | Рупори російської пропаганди в німецькому медіа-просторі: Лютий 2017
26225
page,page-id-26225,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Рупори російської пропаганди в німецькому медіа-просторі: 

Лютий 2017

Автор: Анна Денисова

Вона працює. Ні, це не новий виток передвиборної кампанії “мами української корупції, економічної слабкості і популізму”, а твердження, що найбільш ємко характеризує активність пропагандистських німецькомовних медіа-ресурсів. Цифри вражають: у порівнянні з січнем 2017 року кількість публікацій, присвячених Україні і зі згадкою про Україною, в RT Deutsch і Sputnik зросла більше, ніж на 100%.

Найпопулярнішими темами у лютому стали:

  1. Конфлікт на сході України (ескалація військових дій, зусилля з пошуку мирного врегулювання) – 38% від усіх публікацій.
  2. #кримнаш – 7%.
  3. Торгова блокада Донбасу – 5,4 %.
  4. Визнання паспортів ОРДЛО – 3,3%.

Серед інших тем, які отримали своє висвітлення, – антиросійські санкції, “розквіт” правого екстремізму в Україні, “повернення” Януковича і гуманітарна допомога окупованим регіонам Донбасу.

Немає нічого дивного у тому, що вся вина за ескалацію конфлікту на Донбасі і обстріли мирних кварталів окупованих регіонів цілком і повністю покладається на українських військових. Ба, навіть більше – лютневий український “наступ” зображається як завчасно і чітко спланована акція, проведенням якої український уряд переслідував власні геополітичні цілі.

Ульріх Гайден (RT Deutsch) пише, що своїми діями Київ хотів перевірити реакцію “нового Заходу” з Німеччини, Франції і Польщі на українську кризу і спровокувати Росію на жорстку відповідь. У випадку успіху український уряд міг би знову “вказати пальцем” на агресивні дії з боку Російської Федерації і зірвати переговори з пошуку мирного врегулювання.

Владислав Санкін (RT Deutsch) називає Мінські домовленості “антиросійським пустослів’ям”. Автор пов’язує це з тим, що повстанці і Російська Федерація в якості їхньої “держави-гаранту” явно мають більш сильну переговорну позицію. Хоча й представники Донбасу сподівалися на їхнє визнання київським керівництво стороною конфлікту, цього не сталося, а на переговори контактної групи у Мінську українська сторона навмисне відправляла людей, які не мали жодних повноважень для їхньої реалізації. Санкін пише: “Від самого початку уряд у Києві не робив секрету з того факту, що Мінські домовленості являють собою лише перепочинок перед новим наступом. Для повстанських територій був запланований т.зв. “хорватський сценарій”, коли в 1995 р. хорватські збройні сили атакували і блискавично виконали чистку сербського анклаву Сербська Країна. Усі жителі були вигнані”.

Мінський переговорний формат, в свою чергу, видається лише платформою для антиросійських виступів на міжнародній арені. Якби Київ насправді був зацікавлений у цивілізованій реінтеграції Донбасу, він би вже давно почав вживати заходи, спрямовані на поступове надання автономії регіону.

Тема загибелі одного з воєначальників т.зв. ДНР з позивним “Гіві” також знайшла своє висвітлення в контексті ескалації збройного конфлікту в Україну. Але якщо Sputnik лише згадав про це в кількох публікаціях, то в RT Deutsch ця подія стала темою серії статей, загальний посил яких можна звести до одного речення: Україна стала на шлях відкритої терористичної війни проти “народних республік”.

Ульріх Гайден підносить образ “Гіві” в якості справедливого захисника цивільного населення Донбасу. “Для жителів Донецька, які щоночі тремтять від атак української артилерії, убитий внаслідок теракту Гіві був захисником, а не кровожерливим сепаратистом, як пишуть деякі німецькі видання. Зі смертю польових командирів надія на мирне вирішення конфлікту для мирних жителів відходить усе далі й далі”, – коротко резюмує автор.

В іншій своїй статті, також присвяченій смерті Товстих, Гайден щиро обурюється “мерзенним наклепом на народного героя”, в якому російська “Нова газета” виставила Гіві нікчемним боягузом. На підтвердження того, що це ніщо інше, ніж брехня, автор наводить дані про те, що у Донецьку Гіві мав багато прихильників, а на його похорони прийшло понад 10 тисяч осіб.

Джерело: Sputnik

“Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою” – ця фраза як ніколи актуальна в тому, що стосується “кримської” теми. “Крим наш!” – вкотре нагадують RT Deutsch і Sputnik читачам, і ця тема є другою за кількістю згадувань. Широко цитувалися заяви МЗС щодо російської належності Криму у відповідь на вимоги Білого дому зупинити насильство в Україні і повернути півострів до її складу. Кремль у цьому питанні категоричний: ні про яке “повернення” йтися не може, Крим – частина російської території.

Заява Рефата Чубарова, лідера “радикальної групи кримських татар” – таке саркастичне найменування отримав Меджліс кримськотатарського народу – про те, що економічні трудощі змусять Москву поступитися Кримом, названа “фантазією”. Зазначається, що Чубаров навіть не зауважує, що Росія “повільно, але вірно відновлюється після економічного спаду останніх років”. І крім того, життя в Криму поступово стає кращим після “десятиліть забуття під українським прапором”, адже Москва значно підвищує зарплати і пенсії на загальноросійському рівні.

Велику порцію критики отримала торгово-економічна блокада Донбасу. Зазначається, що через блокування радикальними групами поставок вугілля ситуація в українській енергетиці стає дедалі гіршою через гостру нестачу вугілля. Це змушує українську сторону вживати надзвичайні заходи по економії енергоресурсів. За оцінками, збитки від вугільної блокади коштуватимуть уряду 2 млрд. $, а щонайменше півмільйона українців перебуватимуть під загрозою втрати робочих місць.

Факт визнання фейкових паспортів ОРДЛО в Росії в пропагандистських російських ЗМІ прирівнювався до прихильності російської сторони правам людини і громадянина, адже цей захід носив гуманітарний характер. Як стверджував глава т.зв. ДНР Олександр Захарченко, ситуація з “донецькими”  паспортами на деякий час стала критичною, адже кількість охочих отримати їх зросла в десяток разів. І все це завдяки крокам російської влади.

У свою чергу, луганський “колега” Захарченка Ігор Плотницький також не забув здійснити реверанс в російський бік. Від імені всіх жителів Донбасу він “сердечно” подякував російському президенту за підписання указу про визнання паспортів, зазначивши, що це “ще один яскравий приклад того, що Росія не кидає своїх друзів у біді”.

Джерело: Sputnik

Кількість публікацій, в яких Україна була б представлена в нейтральному чи позитивному ключі, традиційно наближається до нуля. Серед таких публікацій – лише новина про презентацію потужного українського безпілотного БТР “Фантом” на виставці IDEX-2017 в ОАЕ.

Таким чином, німецькомовні пропагандистські ЗМІ продовжують давно прийняту загальну стратегічну лінію російських медіа: постійне нашарування звинувачень у бік української армії і акцент на слабких сторонах внутрішньої політики держави замість конструювання гіперболізованих сенсацій, як бувало раніше.