Агенція Іміджу України | Аналітіка МН 17
22534
page,page-id-22534,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive
 

Аналітіка МН 17

17 липня минув рівно рік з часу трагедії в небі над Східною Україною, коли був збитий пасажирський літак МН 17. На борту було 298 людей включно з екіпажем. Серед них 192 голандців, 44 громадянина Малазії, 27 громадян Австралії, 12 індонезійців, 10 підданих Великобританії четверо німців та бельгійців, троє філіппінців, один громадянин Канади та один – з Нової Зеландії.

В  цілому протягом 15, 16, 17 та 18 липня топ темою в англомовних ЗМІ була річниця катастрофи МН 17. У зазначений період надійшло 1505 статей про Україну, з них 638  присвячено топ темі. Максимальна кількість статей надійшла 17 липня – в день річниці трагедії. 

В цілому, варто відзначити прагнення до максимальної об’єктивності висвітлення інформації та уникання особистісно-заангажованих оцінок. Більшість статей розказували історії сімей загиблих,  подавали хронологію подій, хід розслідування протягом року, версії причин та винних у трагедії. Статті супроводжуються фотоматеріалом з місця катастрофи. Однак, на відміну від минулорічних, публікації більш гуманні: відсутні фото понівечених тіл, розкиданих особистих речей. Увага сконцентрована на  уламках літака або на квітах, які приносили люди на меморіальні заходи у різних країнах. Близько  20% матеріалів супроводжується аматорськими відео з місця трагедії із закадровим коментарем сепаратистів, які першими прибули на місце катастрофи. При цьому відсутні однозначні звинувачення сепаратистів у трагедії. Констатується лише, що винними у трагедії можуть бути хто завгодно – Росія, Україна, сепаратисти.

Крім того, кожна стаття містить короткий опис-роз’яснення ситуації, що відбувається в Україні. В даному описі зазвичай відсутні оціночні судження. Помітно змінилась лексика, яку використовують журналісти для опису подій в Україні.  Частіше використовується слово “сепаратисти” ніж “повстанці”.  У переважній більшості випадків використовуються словосполучення “проросійські сепаратисти” або “проросійські повстанці”.  Часткова зміна лексики може свідчити про усталеність розподілу ролей у війні на сході України: Україна, яка захищає власні кордони та територіальну цілісність, проросійські сепаратисти або повстанці, які збройно виступили супроти Києва. Згадується і Росія, яка активно фінансово, збройно та іміджево підтримує сепаратистів. В жодній публікації не було інтерпретовано конфлікт як громадянську війну, що є новою та позитивною для України тенденцією.

Разом з тим, у  короткій анотації ситуації в Україні такі  джерела як CNN та BBC додають, що на сході Україні люди говорять переважно російською мовою, а отже і  дивляться у політичних приорітетах в сторону Москви. В даному випадку, доводиться констатувати, що для західних ЗМІ залишилась незрозумілою ситуація двомовності в Україні та міра кореляції між двомовністю (чи російськомовністю) у побуті й політичними пріоритетами українців.

Більшість матеріалів нейтрального емоційного забарвлення, лише публікації RT i SputnikNews рясніють обуренням про намагання світу “нахабно звинуватити у трагедії Росію”. Разом з тим, кількість публікацій у російських агнломовних видання вкрай невелика – лише 3% від загальної кількості публікацій на тему трагедії у піковий день 17 липня. Це викликає обґрунтоване здивування, оскільки російська пропагандистська машина ніколи не пропускає подібних ініджевих приводів для заявлення власної позиції. Особливо така тенденція привертає увагу на тлі зменшення загальної кількості публікацій щодо України.

Причин до такої інформаційної стриманості може бути декілька. В першу чергу, це спроба змінити ставлення світу щодо необхідності трибуналу для покарання винних у трагедії. Путін офіційно висловив побажання не поспішати із призначенням трибуналу, оскільки “питання надто заплутане та ще не на часі”. В той же час, Кремль не зробив жодної офіційної заяви у день трагедії. Разом з тим, 80% публікацій 15 та 16 липня висвітлювались у контексті ймовірного трибуналу на реакції Росії на нього. Друга, не менш важлива версія, це витіснення з інформаційного простору трагедії, повідомленнями про посилення обстрілів на Сході України. Що поновило звинувачення з боку Росії та проросійських видань в сторону України щодо порушення нею Мінських домовленостей. Варто зазначити, що така спроба вплинути на інформаційні акценти вдалась лише на території України, але абсолютно провалися у загальносвітовому контексті. Однак, невелика кількість публікацій у російських англомовних джерелам може свідчити також і про зміну відносин із сепаратистами та вироблення нової тактики дій.

Серед країн, які проявили найбільший інтерес до теми річниці трагедії були США, Австралія, Великобританія, Малазія, Сингапур, Канада та Індія.

Остання країна стала несподіванкою, оскільки раніше зацікавленості з боку Індії в подіях в Україні не спостерігалось і жоден громадянин Індії у трагедії не постраждав. Але Індія завджи знаходилась на орбіті російськоорієнтованих сил.  Нещодавні вибори прем’єр-міністра привели до влади Нарендра Моді – представника “Бхаратія джаната парті”.  Вперше за останні 30 років прем”єр-міністр Індії не потребуватиме коаліції для створення уряду. Ймовірно, Моді буде орієнтований на відновлення ролі Індії як самостійного “гравітаційного поля” у світовій політиці. У такому світлі, заговорити публікаціями багатьох англомовних газет в одній тональності із США та Західною Європою, означає нагадати Росії про право Індії на іншу роль. А наявність публікацій із заголовками і змістом “України вказує пальцем на Росію як винуватця трагедії” звучить спробою Індії проявити іншу позицію.

Найбільший соціальний резонанс викликали публікації ВВС та СNN – 13858 та 11098 відповідно. Цей показник ілюструє ступінь зацікавленості публікаціями у соціальних мережах, сукупний показник у Twitter та Facebook. Такі цифри ілюструють живу зацікавленість до теми, оскільки топові матеріали про Україну, як правило, набирають від 3 до 5 тисяч одиниць. Разом з тим, варто звернути увагу і на тенденцію, що пересічному споживачу інформпродукту нецікаві політичні новини. Це підтверджується соціальним резонансом, якій здобула швейцарська публікація, що вийшла 17 липня – в день річниці – про Лігу Чемпіонів та український клуб «Шахтар» – соціальний резонанс склав 21753 одиниці.

Загалом, лейтмотивом усіх публікацій щодо МН 17 можна назвати цитату The Telegraph: “Це неймовірно, як людська здатність до брехні та пропаганди навколо війни в Україні та трагедії МН 17 може бути такою ефективною і вбивчою”.