Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (28.12.2015 – 01.01.2016)
24918
page,page-id-24918,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (28.12.2015 – 01.01.2016)

Автори: Поліна Завадська та Анна Денисова

Аналіз публікацій зі згадкою про Україну в дев‘яти найбільш популярних німецьких виданнях за період з 28.12.2015 по 01.01.2016 року показав, що найпопулярнішою темою став початок дії Угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄС (16% від усіх публікацій).

Другою за кількістю згадувань у німецьких ЗМІ стала тема продовження санкцій проти Росії. Йдеться не тільки про подовження дії загальних економічних санкцій, а й про введення персональних санкцій проти проросійських сепаратистів і тих, хто їх підтримує. Втім, у середовищі німецьких політиків зростає тенденція закликів до скасування обмежувальних заходів. Так, в інтерв‘ю Süddeutsche Zeitung голова Східного комітету німецької економіки Екхард Кордес, який покидає свій пост, вкотре висловлюється за вихід із режиму санкцій і ставить під сумнів їх економічну ефективність: «Це досить спірне твердження, що безпека Центральної Європи зміцниться за рахунок санкційної політики, ослаблення та ізоляції Росії. Втім, економічна слабкість Росії зашкодить тільки Україні, для якої Росія є головним економічним партнером і ринком збуту».

Die Welt також пише про те, що на думку Міністра економіки ФРН Зігмара Габріеля, не варто приймати поспішних рішень щодо введення нових санкцій проти Росії.

Тим часом інші ЗМІ повідомляють: через український конфлікт російську делегацію позбавили права голосу у Раді Європи. На знак протесту російська делегація заявила про вихід із комітетів до кінця року.

Третю позицію здобула тема початку головування Німеччини в ОБСЄ. Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляє про те, що Німеччина готова перейняти на себе відповідальність у ці складні часи, і одним із головних завдань буде вирішення кризи в Україні. “Для мене важливо, щоб ми активно працювали над тим, аби відновити діалог, і водночас не соромились називати порушення принципів ОБСЄ та міжнародного права своїми іменами”, – цитує Штайнмаєра Handelsblatt. Президент України Петро Порошенко також покладає великі надії на головування Німеччини в ОБСЄ і сподівається на прогрес у врегулюванні конфлікту на Донбасі. “Угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом та головування Німеччини в ОБСЄ стали приводом для великих сподівань України на завершення глибокої кризи”, – пише видання Stern.

Менш потужну, але не менш резонансну інформаційну хвилю викликала новина про зближення Греції з Росією. Греція не підтримує антиросійську політику ЄС і виступає зокрема проти продовження санкцій.

Die Welt висвітлює позицію прем’єр-міністра Греції Алексіса Ціпраса: “Я впевнений, що ЄС має вести діалог і разом з Москвою шукати мирний вихід із нинішньої ситуації замість того, щоб вводити санкції проти Росії”.

Взаємність міждержавних симпатій підтверджує інший аспект ”грецької” теми: Міністр фінансів РФ заявив, що Росія готова надати грекам фінансову допомогу, якщо вони про це попросять.

Таким чином, Кремль здобув собі нового союзника, а отже, Україна – нового ворога.

Серед інших тем:

Bild напередодні нового року опублікував декілька оглядових статей за 2015 рік, в яких згадується й Україна. Так, однією з найбільш обговорюваних німцями тем у Facebook за цей рік став конфлікт в Україні. Ця тема займає восьму позицію у Топ-10.

На FAZ вийшла стаття про прийняття бюджету в Україні і загалом про ситуацію, що склалася в українському парламенті. Райнхард Везер  пише, що Україна страждає і від внутрішніх неузгодженостей: коаліція де-факто розпалася, що показало голосування за бюджет; проект податкового кодексу з низькими податковими ставками, запропонований партією Порошенка, був відкинутий як популістський, а заклики до відставки прем‘єр-міністра Арсенія Яценюка лунають дедалі відкритіше.

Süddeutsche Zeitung опублікувала статтю про передвиборчу боротьбу в США, в якій згадується висловлювання кандидата у президенти Дональда Трампа щодо кризи в України. На його думку, провідну роль у вирішенні «українського питання» мають здобути європейські країни, а насамперед – Німеччина.

Die Welt закцентувала увагу на тому, що Україна збирається виплачувати премії солдатам за збиття ворожих військових транспортних засобів. “6000 євро за збитий літак. Україна застосовує сумнівні засоби для мотивації своєї армії”, – коментує видання.

У цьому ж виданні вийшло інтерв’ю з Міністром закордонних справ Латвії Едгаром Рінкевичем стосовно політики європейських країн щодо Росії. “Ми, як ЄС, маємо підтримувати тиск на всі сторони конфлікту. Для цього ми, європейці, повинні підняти голос і використати свій вплив”, – переконаний Е. Рінкевич. Він також заявляє: “В силу своєї історії східні європейці звикли більш чутливо реагувати на зловживання Росії владою. Але і ми не маємо зайвих ілюзій: навіть якщо буде досягнуто режиму тиші на Сході України, то відносини між Росією та ЄС не будуть такими, як раніше. Незаконна анексія Криму є порушенням норм міжнародного права. Поки ситуація залишатиметься незмінною, повернення до нормального ставлення до Росії неможливе”.

Варто зазначити, що у ще одному опублікованому інтерв’ю – з колишнім Міністром закордонних справ ФРН Гансом-Дітрихом Геншером – щодо подальшої долі ОБСЄ, політик явно ухилявся від усіх питань, пов’язаних з українським конфліктом.

Натомість Focus повідомляє: Голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфганг Ішингер заявив, що український конфлікт – це “найбільша криза європейської безпеки з часів розпаду Радянського Союзу”. При цьому політик вважає, що після завершення української кризи доцільно створити зону вільної торгівлі з Росією.

Суперечливість позиції німецьких політичних кіл щодо конфлікту між Україною та РФ підтверджує і наступна публікація. “Крим за Путіна: “Все могло бути набагато гірше” – так називається стаття André Ballin на Handelsblatt стосовно ситуації в Криму після проблем з енергозабезпеченням. Автор наголошує на тому, що кримчани не погодились на угоду про постачання електроенергії з материкової України в обмін на визнання приналежності до неї. “Ця акція [енергетична блокада півострову] явно не посилила любов жителів Криму до України. Але хто думав, що відкритий на початку грудня особисто Путіним “енергетичний міст” від материкової Росії до Криму на раз вирішить його енергетичні проблеми, той глибоко помилявся”.

У публікації чітко простежується засудження дій київської влади. “Бачачи ще більш охоплену кризою Україною, кримчани стримують своє невдоволення. Все могло бути набагато гірше – таким є загальний настрій від Севастополя до Керчі з огляду на події на Донбасі”.

Очевидно, що попри новорічні свята, настрої у німецьких медіа залишаються не надто позитивними. До традиційно болючих тем тепер додалась новина про грецько-російське партнерство. Залишається надія на те, що справдяться сподівання України на підтримку очоленої Німеччиною ОБСЄ та зближення із Євросоюзом після набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі.