Агенція Іміджу України |
26106
page,page-id-26106,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких медіа: найважливіші публікації за період з 12.12.2016 по 18.12.2016

Автор: Анастасія Гуменюк

  1. Європейський союз подовжує санкції проти Російської Федерації

Через українську кризу ЄС продовжує низку економічних санкцій проти РФ до кінця липня 2017 року. Санкції стосуються сфери торгівлі та інвестицій. Їхньою причиною є невиконання Росією Мінських домовленостей щодо примирення. Вважається, що «президент Росії Путін повинен докласти більше зусиль та свого впливу для врегулювання конфлікту в Україні».

Однак, як повідомляє  видання «Krone Zeitung»,  декілька країн-членів ЄС, у тому числі Австрія, мають критичну позицію щодо введення санкцій проти Росії, натякаючи на негативні економічні наслідки.

  1. Переговори Надії Савченко з керівниками самопроголошених республік «ЛНР» та «ДНР»

На другому місці за кількістю згадувань у німецькомовних інтернет-ЗМІ знаходиться тема таємного візиту Савченко до Мінська, де у неї пройшли перемовини з О. Захарченком та І. Плотницьким щодо обміну військовополоненими. У публікаціях німецьких ЗМІ наголошують, що за словами Савченко, боротьба Майдану проти режима Януковича нагадує боротьбу новоутворень «ДНР» та «ЛНР» з сьогоднішнім правлінням Порошенка. Окрім того, Савченко підкреслює, що лідери республік не є терористами. «Є ряд умов, за якими вони не є терористами», цитують Савченко у «Sputnik Deutschland». Як описують німецькі інтернет-ЗМІ, Савченко вважає ці перемовини «сильнішими та ефективнішими» і закликає Київ визначитися із ситуацією на Донбасі – чи це війна, чи «антитерористична операція».

Також німецькомовні ЗМІ публікують, що таку ініціативу Савченко у Києві сприймають негативно, більш того, Надію Савченко, якій раніше було вручено орден Героя України, повинні притягнути до відповідальності.

  1. Знайдений кримський скарб переходить у власність України

Популярною новиною за останній тиждень виявилось питання належності Кримського скарбу з амстердамського музею. Оскільки наразі Крим анексований Російською Федерацією, перед  голландським судом постало питання, куди повертати золотий скарб – у Росію чи в Україну. «Чотири музеї в Криму оголосили, що скарб належить їм, хоча регіон географічно на даний період належить Росії. Об’єкти були знайдені в Криму, тому являються частиною культурної спадщини регіону», пише «Der Spiegel». Україна вимагала повернення знахідок, оскільки це – майно України. Голландським судом було постановлено, що скарб належить державі, що позичив його, тобто, Україні. Однак постанова може бути оскаржена.

  1. Націоналізація найбільшого банку України – «Приватбанку»

Однією з найбільш злободенних тем не тільки в українських ЗМІ, але й у німецьких, виявилась новина про націоналізацію «Приватбанку». «Deutsche Welle» повідомляє, що «рішення уряду про націоналізацію банка погоджується із вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), який вимагає кардинальної перебудови хворого українського банківського сектору».

В центрі питання – мільярдер Ігор Коломойський, якого підозрюють у корупції. «Центральний Банк України наказав Коломойському рекапіталізувати кредитну установу «Приватбанк», однак Коломойський не дотримався даної вимоги».

Згідно з даними ЗМІ, махінації Коломойського з кредитами «Приватбанку», які надавалися іншим підприємствам Коломойського, призвели б до повного краху банка, оскільки ці кредити не припускали зворотних виплат.

Інше джерело, «Deutsche Wirtschafts Nachrichten» пише, що після націоналізації найбільшого приватного банку Україна стане банкротом. «Україна фактично банкрот і може вижити тільки за рахунок кредитів МВФ та європейських вкладників. Всі зусилля з боротьбою проти корупції не увінчалися успіхом. Залишається неясним, які ризики понесуть німецькі «донори» банківської фінансової допомоги в Україні», – пише видання.

  1. Конфлікт на Донбасі

Вже другий рік поспіль темою, що активно обговорюється у європейському медіа просторі, є криза на Сході України.

Так, цього тижня багатьма Інтернет-виданнями публікувалися дані ООН щодо жертв конфлікту в Україні. За цими даними, щонайменше 9 758 чоловік були вбиті у період конфлікту з квітня 2014 року. Комісар ООН з прав людини Раад Аль-Хусейн каже, що «з них більш ніж 2000 – цивільні особи, і, окрім того, 22 800 чоловік отримали поранення. Ще сотні людей пропали безвісти – вони можуть бути вбитими та не ідентифікованми, затриманими чи викраденими», передають «Tagesschau.de».

Не менш популярною новиною виявилась інформація щодо українських військових на Донеччині, які мерзнуть на передовій у зв’язку з похолоданнями. «Від початку морозів українська армія у зоні, так званої, «антитерористичної операції» постала перед масовими захворюваннями солдатів. 30% бійців одного з батальйонів бригади української армії знаходяться під наглядом лікарів, 2 військових загинули від переохолодження. Крім того, всі місцеві лікарні переповнені українськими солдатами та не вистачає ліків», – цитує німецьке проросійське видання «Sputnik Deutschland» заступника командира корпуса Міноборони самопроголошеної ДНР Едуарда Басурина.

  1. Інші новини

Окрім основних вищевикладених новин, німецькі Інтернет-ЗМІ висвітлювали наступні теми, що стосуються України.

10 грудня у Польщі пройшов щорічний, так званий, антиукраїнський марш. Цей марш щорічно влаштовується на кордоні України та Польщі у Перемишлі під гаслами «Смерть українцям» і «Перемишиль та Львів – польські назавжди», пишуть у «Sputnik Deutschland»

У понеділок, 12 грудня, в окупованій території України на Сході, сепаратисти відмовили у в’їзді кореспондентам «Deutsche Welle». «Команда «Deutsche Welle» хотіла супроводжувати групу спостерігачів ОБСЄ на чолі з швейцарським дипломатом Александром Хаг на місії в Донецьку. Враховаючи, що команда «Deutsche Welle» попередньо узгодила свій приїзд з прес-центром самопроголошеної республіки», розповідають «Deutsche Welle». Тим не менш, прикордонники сепаратистів заперечували дозвіл на в’їзд та заборонили пересікати кордон.

Ще одна новина, що стосується України, сколихнула німецьку Інтернет мережу. Скандал з місцем проведення щорічного європейського співучого конкурсу «Євробачення» розпочався з того, що фінансування фестивалю виявилося занадто дорогим для України. «За інформацією Європейської мовної спілки, витрати на фестиваль в останні роки сягають від 17 до 25 мільйонів євро. Київ запланував витратити близько 7 мільйонів євро, а ще 46 мільйонів євро повинні були надійти з бюджету українського національного телебачення», повідомляє «Berliner Zeitung».

Альтернативним місцем проведення конкурсу оголосила Москва: «Якщо Київ не зуміє справитися, то фестиваль відбудеться у Москві», – пише «Berliner Zeitung».