Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (25.04.2016 – 29.04.2016)
25471
page,page-id-25471,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (25.04.2016 – 29.04.2016)

Автори: Анна Денисова та Поліна Завадська

У період з 25.04.2016 по 29.04.2016 у топі тем, пов’язаних з Україною, знаходилась річниця Чорнобильської катастрофи (60% від усіх публікацій). Тиждень відзначився великою кількістю аналітичних матеріалів, присвячених різним аспектам цієї проблеми – від довгострокових наслідків аварії до розвитку промислового туризму у Чорнобилі.

“Чорнобильська катастрофа – не історія, все тільки починається”. Цією цитатою Юрія Бандажевського, визнаного спеціаліста в сфері радіактивної медицини, розпочинає свою статтю Ніна Херманн (Bild). Журналіст оцінює наслідки катастрофи для здоровя населення. Нині у забруднених районах України, Росії та Білорусії росте друге покоління дітей Чорнобиля. В Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, близько 2,4 мільйони чоловік потребують допомоги через радіаційне опромінення. Серед них – півтора мільйони дітей. Особливу тривогу викликає стан підлітків у віці від 12 до 17 років: 80% страждають від захворювань серцевосудинної системи. В Росії офіційно 1,6 мільйони чоловік живуть в районах, які вважаються забрудненими. Дослідження показують, що в середньому в цих регіонах каліцтва у дітей і хронічні захворювання зустрічаються набагато частіше, ніж у середньому по країні.

"Чорнобильська катастрофа - не історія, все тільки починається"

“Чорнобильська катастрофа – не історія, все тільки починається”

Про дослідження Юрія Бандажевського згадав і Spiegel. Посилаючись на слова Бандажевського Аліса Баукіна пише, що 70% радіоактивних опадів в результаті Чорнобильської аварії опустилося на Білорусь. Але президент Лукашенко применшує небезпеку радіації – і робить ставку на ядерну енергетику. Лукашенко приховує правду систематично: їжа заражена, країна населена хворими людьми. А у низці районів Білорусі взагалі можна констатувати загибель корінного населення. Та незважаючи на це, влада активно підтримує міграцію населення в постраждалі райони Білорусі, щоб вони не ставали пустелями. Формально демографічна ситуація покращується, хоча інформація про вплив радіоактивного випромінювання на здоров’я приховується. Бандажевський вважає, що президент Лукашенко представляє інтереси атомного лобі. У 2018 році має піти в експлуатацію АЕС в м. Островець. Уваги вартий той факт, що контракт був підписаний в жовтні 2011 року, всього через шість місяців після того, як сталася аварія у Фукусімі.

Конрад Шуллер (FAZ) також спробував розібратися з наслідками Чорнобильської катастрофи і вияснити, коли постраждалі території знову будуть придатними для заселення. До 2064 року, коли закінчиться другий період напіврозпаду стронцію і цезію, випромінювання становитиме лише чверть від його початкової кількості. На трьохсоту річницю аварії ще одна проблема буде вирішена сама собою: стронцій і цезій пройдуть десять періодів напіврозпаду.  За загальним припущенням, вони будуть нешкідливими, так само як і більшість низько- і середньо-забруднених ядерних відходів, які були заховані у 1986 році. Можна було б сподіватися на Happy End, але найгірша ситуація з плутонієм-239, період напіврозпаду якого становить 24 тисячі років. Зважаючи на цей факт, у своїй недавній доповіді Greenpeace зробив висновок про те, що зона відчуження в найближчі 10 000 років заселена бути не може.

Сабіна Зассе здійснила подорож до зони відчуження, враженнями від якої поділилася в статті для FAZ. Тури в Чорнобиль сьогодні не рідкість. Щороку він зустрічає більше 60 тисяч відвідувачів. Тури сюди є прибутковим бізнесом, і український уряд, особливо після втрати Криму, не проти заохотити приплив іноземної валюти у державу. Вартість туру для іноземців складає 200 доларів, у групі – в 1,5 рази дешевше.

Журналіст акцентує увагу на тому, що незважаючи на забруднення, є одна вражаюча річ – видова різноманітність тварин. Тут багато рідкісних тварин – рись, зубр, кінь Пржевальського, і як свідчать учені, вони не страждають ані від мутацій, ані від будь-яких інших відхилень. Для вчених “мертва зона” є раєм, унікальною відкритою лабораторією, де вони можуть вивчити наслідки випадання радіоактивних опадів на фауну і флору в реальних умовах.

Місце є унікальною пам’яткою зарозумілості людського розуму і його провалу. Воно не має нічого спільного з популярними уявленнями про апокаліптичні ядерні пустельні ландшафти ідилічної краси. Це місце, яке вчить покорі і показує, що природа і все, що повзає в ній і літає, набагато сильніші за людину. І колись ультрасучасне і безлике місто Припять сьогодні виглядає краще, ніж 30 років тому, завдяки яскраво-зеленим деревам і заростям чагарників”, – сумно відзначає Зассе. Вона закликає відвідати Чорнобиль, поки він “ще існує” і віддати шану постраждалим у трагедії, адже є варіант, що зовсім скоро цього зробити не вдасться.

Прип'ять сьогодні виглядає краще, ніж 30 років тому, завдяки яскраво-зеленим деревам і заростям чагарників

Прип’ять сьогодні виглядає краще, ніж 30 років тому, завдяки яскраво-зеленим деревам і заростям чагарників

Stern розповідає історію життя Олексія Бреуса – чоловіка, який відчайдушно намагався запобігти катастрофі на ЧАЕС – але марно. “Поїзд під назвою “Прогрес” мчить кудись на повній швидкості – і людство сподівається, що він їде у світле майбутнє”, – каже Бреус. “Цей поїзд не можна зупинити. Ало потрібно принаймні звернути його на безпечну колію”.

Напередодні річниці катастрофи на ЧАЕС Bild взяв інтерв’ю у Андрія Мельника, посла України в Німеччині. Юліан Рьопке акцентував увагу на тому, що Німеччина після аварії на Фукусімі у 2011 році вирішила поетапно відмовитися від використання атомної енергії. На відміну від України, в якій на 4 АЕС сьогодні 15 реакторів. Мельник відповів на це, що Україна дуже залежить на даний момент від роботи цих електростанцій, які постачають країні половину електроенергії.

Одне з питань інтерв’ю стосувалося взаємозв’язку питання ядерної безпеки і російської загрози.  Відповідаючи на це питання, Мельник припускає можливість нападів на АЕС: “Ми – це має бути сказано відкрито – знаходимося де-факто у стані війни. Війни, яка не була визнана такою, але ми переживаємо її. І, звичайно, питання про безпеку реакторів, які експлуатуються, набувають усе більш важливого значення. Потрібно бути готовим до всього. Навіть до атак і диверсій на атомних електростанціях”.

Другою за популярністю темою стало чергове загострення конфлікту на Східній Україні: спостерігаються найбільші порушення режиму тиші за останні кілька місяців. Застосовується також важка зброя, яка вже була відведена. При цьому сторони домовились про перемир’я на травневі свята, яке має протриматись хоча б до Дня перемоги.

Речник уряду Штеффен Зайберт зауважує, що припинення вогню необхідне для продовження політичного процесу, зокрема, для проведення місцевих виборів. Він наголосив: “Після ескалації збройного насилля, яке спостерігалося минулими днями – з численними (зокрема, цивільними) жертвами, це перемир’я із сепаратистами було б дуже важливим кроком у правильному напрямку”.

Третю позицію займає майбутній поєдинок В. Кличка із Тайсоном Ф’юрі, який відбудеться через два місяці. Німецькі видання зауважують, що Ф’юрі веде себе провокативно і говорить на адресу суперника багато непристойних речей. Кличко натомість очікує, що дасть йому гідну відповідь на ринзі. Український боксер при цьому заявляє, що Олімпійськкі ігри для нього – другорядне питання, головне – реванш над Тайсоном.

Серед інших тем:

Юліан Ханс (Süddeutsche Zeitung) написав про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, який Міністерство юстиції Росії визнало екстремістською організацією. США і Рада Європи намагаються захистити права кримських татар. Минулого тижня Держдеп США закликав Москву переглянути рішення Міністерства юстиції. Моніторингова група Ради Європи, яка відвідала Крим у лютому, пише в своїй доповіді про репресії, які, втім, не спрямовані повністю проти етнічної групи, а проти конкретних її представників. Уряд Росії відкидає заклики про захист прав татар у Криму і називає це втручанням у внутрішні справи. Прокурор Криму Наталія Поклонська у своє виправдання говорить, що кримські татари самі були незадоволені меджлісом.

Stern повідомляє про те, що BBC випускає документальний фільм, у якому зібрані різні версії щодо причин і обставин збиття літака МН17. Одна із таких версій: MH17 був атакований двома українськими реактивними літаками. У фільмі фігурує також Сергій Соколов, експерт Федерального інформаційного центру “Аналітика і безпека”, який звинувачує в аварії ЦРУ: мовляв, існувала змова між США, Україною і Нідерландами, та на борту МН17 ще в Нідерландах було закладено бомбу.

Ріхард Херцінгер (Die Welt) порівнює “Альтернативу для Німеччини” і “Лівих” – дві німецькі партії, які пропагують путінські інтереси.

Ріхард Херцінгер (Die Welt) порівнює "Альтернативу для Німеччини" і "Лівих" - дві німецькі партії, які пропагують путінські інтереси.

Ріхард Херцінгер (Die Welt) порівнює “Альтернативу для Німеччини” і “Лівих” – дві німецькі партії, які пропагують путінські інтереси.

Автор наголошує, що віце-голова АдН Олександр Гауланд заявляв: “Крим був російським, знову став російським, і ніколи не повернеться до України”. Херцінгер із осудом коментує цю заяву політика: “Він де-факто вимагає, щоб Захід легітимізував насильницький відкол частини суверенної європейської держави заради нібито глибшої історичної правди, яка стоїть над формальним міжнародним правом”. Щодо лівої і правої партій Херцінгер пише: “Обидві за їх сутністю керуються спільною ненавистю до західного лібералізму та “американізму”: все інше, натомість, – це лише ідеологічний орнамент. Театралізована діяльність двох німецьких пропутінських партій являє собою найбільший виклик конституційному порядку ФРН”.

Минулого тижня були опубліковані результати двох різних опитувань громадської думки німців і росіян, порівняння результатів яких наводить на цікаві роздуми.

Як пише Spiegel, опитування, проведене Körber Foundation паралельно у Німеччині й Росії, показало, що 81% німців прагнуть більш тісних відносин з Росією. Важливішими вони вважають тільки відносини з Францією.

У питанні антиросійських санкцій 79% росіян і 69% німців хочуть скасування санкцій. Розбіжності між німцями і росіянами проявляються в питанні співпраці з Україною: 60% німців вважають правильним налагодження співпраці ЄС з Україною, а 66% росіян протилежної думки.

Журналісти видання Stern доходять висновку, що дані, отримані в ході опитування від фонду Кьорбера, свідчать про те, що німці і росіяни мають різні цінності та різні погляди на актуальні події. Єдине, що їх об’єднує – це бажання скасувати економічні санкції і продовжувати співпрацю, навіть без завершення українського конфлікту.

Дослідження, виконане фондом Bertelsmann, і результати якого були опубліковані в Bild, показує ледь не протилежне. Згідно з цим опитуванням, більшість німців – 64% – ввважає, що Росія під керівництвом Путіна – не найкращий партнер для Німеччини. Населення дуже критично ставиться до можливої співпраці з Путіним, особливо в такій сфері, як безпека. І якщо ще три роки тому 47% німців вважали російсько-німецькі відносини “досить хорошими”, то нині їх 18%. Основною причиною погіршення ставлення німців до Росії є “поведінка країни на міжнародній арені”, зокрема “її радикальне протистояння із Заходом”. І тільки 33% німців хочуть сьогодні більш тісної співпраці на всіх рівнях, а 31% вважає, що немає “жодної необхідності” у будь-якій співпраці з РФ.

Після порівняння й аналізу результатів двох різних опитувань питання про те, який з двох фондів лобіює інтереси Російської федерації, відпадає саме собою.

Таким похмуро-депресивним видався для України останній тиждень у німецьких ЗМІ. Тема Чорнобиля за відсотковим співвідношенням побила усі попередні рекорди, перекривши інші інформаційні мотиви. Можливо, це не так вже й погано, адже згадка про катастрофу 30-літньої давнини допомогла затьмарити катастрофічні явища і тенденції сьогодення.