Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (21.12.2015 – 25.12.2015)
24861
page,page-id-24861,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (21.12.2015 – 25.12.2015)

Автори: Поліна Завадська та Анна Денисова

За період з 21.12.2015 по 25.12.2015 темою тижня у німецьких джерелах серед новин, пов‘язаних з Україною, стало продовження санкцій ЄС і США проти Росії (22% від усіх публікацій). Деякі видання акцентували при цьому увагу на контрзаходах РФ.

“На Сході України ще немає миру. ЄС підтримує свій тиск на Росію, продовжуючи економічні санкції більш ніж на пів року”, – відзначає Handelsblatt.

Реакцію Кремля висвітлює Stern: ”Міністерство закордонних справ у Москві офіційно заявило, що дії ЄС нелогічні: Росію ніби-то карають за те, до чого вона не причетна”.

На другому місці за популярністю – новина про домовленість напередодні новорічних свят про припинення вогню на Донбасі.

“Попри “безумовний” режим тиші між урядовими військами та проросійськими сепаратистами у зоні конфлікту на Сході України, ситуація на фронті залишається напруженою”, – небезпідставно наголошує видання Stern.

”На кінець 2015 року здається, що принаймні в майбутньому режим тиші є можливим. Втім, якщо “український конфлікт”, а це значить, прихована інтервенція Росії в сусідню державу триватиме ще кілька років, то він може у тій чи іншій формі поширитись на інші регіони України”, – пише Андреас Умланд у великій аналітичній статті для видання Focus.

Bild, до речі, опублікував репортаж із зони військових дій на Донбасі. Кореспондент зазначає, що хоча офіційно зараз діє перемир‘я, миру в регіоні немає, а бої продовжуються. Видання цитує одного з солдат: «Зараз це класична позиційна війна без великих пересувань фронтом. Але це все ще війна».

Приблизно однакову кількість згадувань у німецьких ЗМІ викликали наступні теми:

1) різдвяна промова Папи Франциска, у якій він побажав справжнього миру Україні;

2) заява Путіна щодо відсутності у нього намірів відродити Радянський Союз.

З того часу, як розпочався конфлікт на Сході Україні, багато експертів сходяться на думці, що президент Росії прагне повернення старих радянських часів. Тепер Путін відреагував на це звинувачення. Він нарікає, що ніхто не вірить у те, що він не хоче відновити СРСР.

“У документальному фільмі, який у неділю випустив телеканал “Росія1″, Путін заявив, що в українському конфлікті західні держави працюють не в інтересах України, а з метою запобігти відновленню Радянського Союзу”, – пишуть німецькі ЗМІ.

Die Welt констатує: “Від початку українського конфлікту Москва звинувачує Захід у тому, що він переслідує стратегію стримування, як за часів Холодної війни”.

3) звинувачення російською стороною німецького каналу ZDF у фальсифікації матеріалів для документального фільму ”Путін – людина влади”.

Окрім ніби-то проплачених інтерв’ю, у фільмі ще й українські солдати, за свідченнями росіян, видаються за російських військових. ZDF рішуче відхиляє звинувачення.

4) все ще актуальна новина стосовно угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і відповідної реакції на це Росії й західних експертів.

Süddeutsche Zeitung, зокрема, закцентувала увагу на зустрічі трьохсторонньої групи ЄС – Україна – Росія з комісаром з питань торгівлі Сесілією Мальмстрьом, яка, однак, не призвела до досягнення мирової угоди з Росією. Каменем спотикання є сама Російська Федерація. Комісар зазначає: «Ми були досить близькі до того, щоб знайти ряд практичних рішень. І я думаю, якби була проявлена воля, то зуміли б зробити це. Однак сьогодні ми не побачили достатньої гнучкості від російської сторони»

Велику аналітичну статтю щодо геополітичного положення України в контексті угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом опублікувало видання Die Welt. “З новим роком розпочнеться вільна торгівля між багатостраждальною країною та ЄС. Це підігріватиме конфлікт між Росією та Заходом за гегемонію в регіоні”, – вважає автор Міхаель Штюрмер.

Вочевидь, найбільш показовою для аналізу іміджу України та офіційної позиції німецької влади є публікація на сайті МЗС Німеччини застереження щодо поїздок в Україну з огляду на проблеми з безпекою.

“На Сході України (Донецька та Луганська області) з весни 2014 року відбуваються збройні зіткнення. Хоча в результаті погодженого у Мінську мирного плану інтенсивність боїв наразі зменшилась, втім, вони щоразу спалахують у вразливих місцях і можуть знову набути ескалації.

Тому ми рішуче застерігаємо Вас від поїздок у згадані зони конфлікту.

Окрім зазначених збройних сутичок, у східних адміністративних районах Донецьку та Луганську знову й знову відбуваються цілеспрямовані викрадення і затримання іноземців”.

Подібне висвітлення ситуації на Сході України може викликати багато запитань, адже яка саме зі сторін представляє загрозу для іноземних громадян – в заяві не вказано.

Позитивним у даному випадку є хіба що представлення позиції щодо окупації Кримського півострову: “Ми радимо Вам утриматись від поїздок на півострів Крим.

За міжнародним правом Крим і надалі належить Україні, але на даний момент за фактом контролюється Росією”.

Серед інших тем:

24.12 видання Stern опублікувало статтю, що висміює незадовільні знання географії американців. Одним із прикладів є зображення карти каналу CNN, на якій місце проведення референдуму на Сході України показано на території Пакистану. Під опублікованим скріншотом наведений коментар дівчини із Пакистану у Твіттері: “Половина американців все рівно не знає, де це”.

Süddeutsche Zeitung нагадала світу про болюче «кримське питання» у великій статті, присвяченій кримським татарам. «Історія Криму і кримських татар – це історія міжусобиць і завоювань, переміщень і боротьби за право на повернення. Навіть сьогодні. Кримські татари відчувають себе жертвами анексії Криму Росією, внаслідок якої почалися викрадення і незаконні арешти», пише Франк Нінгюзен. У статті зазначається, що кримські татари обурені політикою Путіна, триває конфлікт із новою владою. Водночас вони і не плекають надій на Україну і налагодження відносин з ЄС.

У цьому виданні Україна також згадувалася у контексті збільшення міграційних потоків в Європу. Так, в інтерв‘ю SZ Богуслав Соботка, прем‘єр-міністр Чеської Республіки, помітив, що в країні існує велика діаспора українців (приблизно 110 тис. осіб), які дуже добре інтегрувалися в чеське суспільство і сприйняли культуру країни, в яку прибули, на відміну від біженців з Близького Сходу і Африки, що походять з інших культурних ареалів і не бажають засвоювати культуру країни міграції.

Загалом протягом тижня переважала (враховуючи і останню публікацію) позитивна або нейтральна риторика щодо України. Варто зазначити, що зважаючи на об’єктивні обставини, велику кількість статей із засудженням дій Росії та Путіна можна автоматично вважати позитивними з огляду на міжнародну підтримку української позиції. За вказаний період саме такі статті становили основу для висновків щодо лояльності, яку поки що демонструє німецька і світова спільнота.