Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ
24506
page,page-id-24506,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (14.12.2015 – 18.12.2015)

Автори: Поліна Завадська та Ганна Денисова

Аналіз висвітлення пов’язаних з Україною подій у дев’яти німецькомовних джерелах за період з 14.12.2015 по 18.12.2015 показав, що темою тижня у цих ЗМІ стало продовження санкцій ЄС проти Росії.

Другою за популярністю стала новина про відмову української сторони сплачувати борг РФ у майже 3 млрд.$.

Третю позицію займає річна прес-конференція Путіна, а також скасування ним угоди про зону вільної торгівлі з Україною.

Окрім цього, в німецьких ЗМІ активно висвітлювались неоднозначні позиції європейських політиків щодо будівництва газопроводу “Північний потік” у Балтійському морі.

Україні, розхитаній кризою, це загрожує втратою доходів і політичного засобу тиску на Росію. До цього Київ міг погрожувати Москві перериванням поставок газу до ЄС. В майбутньому ж тільки Москва зможе ще легше шантажувати Київ припиненням постачання газу

 – зазначається в одній із публікацій видання Die Welt.

Більшість джерел цитували також заяву Ангели Меркель під час прес-конференції з нагоди закриття засідання Ради Європи, розміщену на інформаційному порталі федерального уряду Bundesregierung. Канцлер ФРН називає “Північний потік” виключно економічним проектом і наголошує:

Я також висловила бажання - і це багато хто зробив -, стосовно того, що мають бути знайдені рішення, за яких Україна не повністю втратить своє значення як транзитна країна. Це політичне бажання.

В одній зі статей на Handelsblatt слушно зазначається, що, будуючи газопровід в обхід України, Росія намагається її економічно “додавити”.

Приводом для дискусії стала також рекомендація Єврокомісії щодо лібералізації візового режиму з Україною та Грузією. Süddeutsche Zeitung цитує з цього приводу Міністра внутрішніх справ Баварії Йоахіма Херрмана: 

Замість того, щоб повторювати помилки, які виникли після спрощення режиму для Західних Балкан, Європа повинна нарешті всерйоз попіклуватися про безпеку своїх кордонів.

Інша тема тижня – відмова українського уряду від виплати російській стороні кредиту, взятого за часів Януковича – дала змогу деяким виданням зробити висновки щодо подальшого майбутнього України. Так, Spiegel пише, що де-факто Україна взяла курс на банкрутство, адже РФ вимагатиме повернення суми боргу у судовому порядку.

Серед інших тем: у вівторок Spiegel опублікував статтю про викрадення і затримання журналістів в усьому світі. Зазначається, що цього року рівень викрадення представників ЗМІ знизився на 34% і частково це пов‘язано з заспокоєнням ситуації на сході України. Втім, 8 журналістів досі вважаються «зниклими» в Україні – невідомо, чи їх викрадено, чи вбито.

На Bild цього тижня також вийшла окрема стаття, присвячена кримському питанню. Bild був обурений «неправильною картою» на прес-конференції за спиною Путіна, на якій Крим – частина РФ. Експерт Фонду ім. Фрідріха Еберта в Києві, якого інтерв‘ювало видання, прокоментував це так: 

Той факт, що Путін показує Крим як територію, належну до Росії, є абсолютно нормальним явищем. … Той факт, що анексія не була визнана міжнародним правом, ще не означає, що люди думають те саме. Для Путіна це було законним волевиявленням людей.

Вартою уваги є стаття на Die Welt “От хто найбільше виграв від української кризи”. У ній йдеться про те, що Лукашенко отримує велику вигоду від двостороннніх санкцій Росії і ЄС, а його стосунки із Заходом при цьому покращуються.

Загалом на основі проаналізованих подій і відповідних публікацій за цей період у німецькій пресі можна зробити наступні висновки:

1) попри офіційне схвалення політики санкцій проти Росії, в Німеччині зростає невдоволення через викликані ними збитки для національної економіки;

2) проукраїнську позицію німецького уряду найбільше не підтримує Баварія;

3) небажання України сплачувати борг Росії поки що подається в медіа без оцінювального контексту, але висока популярність цього повідомлення свідчить про можливість появи несприятливого економічного іміджу для держави.