Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (29.03.2016 – 01.04.2016)
25368
page,page-id-25368,page-child,parent-pageid-23067,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (29.03.2016 – 01.04.2016)

Автори: Ганна Денисова та Поліна Завадська

 Україна перемогла збірну Уельсу із рахунком 1:0 у пробній грі Чемпіонату Європи

Україна перемогла збірну Уельсу із рахунком 1:0 у пробній грі Чемпіонату Європи

Визначити топ-новину про Україну у німецьких медіа за період 3 29.03.2016 по 01.04.2016 не вдалося: перше місце розділили одразу дві теми. Варто зазначити, що попри наявність великої кількості політичних подій, на передній план цього разу “вибився” футбол.

Україна перемогла збірну Уельсу із рахунком 1:0 у пробній грі Чемпіонату Європи. До цього з таким же результатом було переможено Кіпр. При цьому більшість видань акцентує увагу на тому, що сильну гру, як таку, українська команда не показала.

Першу позицію зайняла також наступна тема: американський генерал Філіп Брідлав представив у Ризі нову програму, за якою США розмістять у 2017 р. в Східній Європі танкову бригаду. Причиною цього американці називають «агресивний курс» Росії, складовою якого є анексія Криму й агресія на сході України. “Країни НАТО стверджують, що після російського вторгнення в Україну у них не було іншого вибору, окрім як активно нарощувати озброєння на Сході”, – повідомляє Handelsblatt.

 США розмістять у 2017 р. в Східній Європі танкову бригаду.

США розмістять у 2017 р. в Східній Європі танкову бригаду.

Другим за популярністю виявилось оприлюднення виданням Bild статті Юліана Рьопке із посиланням на документи, які підтверджують, що Росія контролює схід України. Слід відмітити однак, що резонанс даної публікації в німецьких ЗМІ значно менший, ніж в українських. Детальніше – див. нижче.

Третю сходинку посів саміт з ядерної безпеки, що проходив у Вашингтоні. Згадувалось, що Барак Обама має деякий успіх у справі скорочення або повного виведення радіоактивних матеріалів у 14 країнах, включаючи Україну.

Серед інших тем:

На Bild вийшла стаття про рейтинг найнебезпечніших міст Європи, складений американською HR-компанією “Mercer”. Так, Київ перебуває на першій позиції у списку. Серед причин такого “визнання” – війна проти сепаратистів на сході країни, яка призводить до заворушень і бурхливих демонстрацій. Афіни перебувають на 8 місці, а Париж, зокрема, – на 17 позиції рейтингу.

У Bild також була опублікована резонансна стаття про управління на Донбасі. Посилаючись на офіційні документи, Юліан Рьопке заявляє про те, що Росія здійснює повний контроль над окупованими районами Донбасу. Згідно із записами засідання від 23 жовтня 2015 року Міжвідомчої комісії з надання гуманітарної підтримки потерпілим територіям південно-східних районів Донецької та Луганської областей України в Держдумі РФ, створеної у 2014 році, уряд Росі ї повністювзяв під своє управління всю діяльність окупованих регіонів. Сепаратистські регіони контролюються шістьма групами 5 російських міністерств. Тіньовий уряд Донбасу контролює фінанси, податки, відновлення інфраструктури та промисловості, транспортну інфраструктуру, створення ринку електроенергії, торгівлю енергоресурсами та інше. Таким чином, окуповані області розглядаються як суверенна територія Росії.

Найважливіші медіа десяти країн Європи (й України, у т.ч.) оприлюднили доповідь видання. Найбільший резонанс стаття викликала в російськомовному медіа-просторі. Уряд Росії спростовує дані видання і називає статтю “безпідставною”. Прес-секретар Дмитра Козака, довіреної особи Путіна і одного з головних фігурантів у справі, повністю заперечує звинувачення на його адресу на російському телебаченні : “Ми не маємо нічого спільного з цим питанням. Не може бути й мови про те, щоб Дмитро Козак мав справу з регіонами поза межами РФ”.

Флоріан Хассель, журналіст Süddeutsche Zeitung, повертається до теми урядової кризи в Україні. Він пише, що президент Порошенко обіцяє багато, а виконує мало: корупція процвітає, олігархи при владі. Бо Порошенко і сам є олігархом. Автор цитує Мустафу Найєма: “Протягом двох років ми говорило постійно про боротьбу з корупцією і необхідність мати незалежного генерального прокурора. Але цього не сталося”.

У випадку з Яценюком Порошенко вимагав відставки – і тримає його в уряді вже як 2 місяці. Громадська думка бачить премєром Наталію Яресько, міністра фінансів: вона вважається незалежним і компетентним гравцем на українській політичній арені.

Цікавою є публікація Єнса Брамбуша у виданні Stern: Генеральна прокуратура ФРН здійснила обшуки у житлових і офісних помешканнях приватного слідчого Джозефа Реша за підозрою у військовому злочині. У нього хочуть знайти документи, адреси і дані, які є доказами у справі збиття малайзійського боїнга MH17. У червні минулого року Реш повідомив, що його замовники отримали необхідну інформацію, і якщо вона дійде до громадськості, то “конфлікт на сході України може швидко загостритись”.

Клаудія Еренштайн написала на Die Welt про ситуацію із Чорнобильським реактором – через 30 років після катастрофи. За даними федеральними уряду, у руїни реактора потрапляє дощова вода, і це створює конденсат на його стінах. Як наслідок, може відбутися неконтрольована ланцюгова реакція, і хоча ймовірність такої аварії, як 30 років тому, дуже мала, проте необхідно терміново посилити заходи безпеки. Зараз із залученням міжнародної допомоги (зокрема, німецької) споруджується новий саркофаг.

 За даними федеральними уряду, у руїни реактора потрапляє дощова вода, і це створює конденсат на його стінах.

За даними федеральними уряду, у руїни реактора потрапляє дощова вода, і це створює конденсат на його стінах.

Речниця “Зелених” із питань політики щодо атомної енергії С. Коттінг-Уль критикує Україну через продовження активного використання атомної енергії і закликає решту країн надавати фінансову допомогу для будівництва нового саркофагу лише за умови пред’явлення Україною конкретних планів щодо енергетичної реформи.

Юлія Смірнова присвятила свою статтю у цьому ж виданні положенню кримських татар після російської окупації. Зараз кримські татар зазнають справжніх репресій і переслідування, а Меджліс взагалі хочуть заборонити, як “екстремістську організацію”.

 Ленур Іслямов

Ленур Іслямов

Серед постатей, історії яких описані у публікації, – Ленур Іслямов, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз та Ельміра Аблялімова.

“Поки зараз в першу чергу ведуться переговори щодо Донбасу, усі, здається, тихо змирились із анексією Криму. Кримські татари відчувають себе забутими і зрадженими, а відчай веде до більш жорстких форм спротиву”, – пише авторка.

Таким чином, останній тиждень приніс досить багато нестандартних і важливих для українського іміджу публікацій, хоча загальна кількість статей при цьому була мізерною. Характерно, що візит Петра Порошенка до Вашингтону взагалі ніяк не фігурував у пресі Німеччини. Даний період можна охарактеризувати як “затишшя” між вироком Надії Савченко та “панамською знахідкою” на вихідних, яка, вочевидь, наступного тижня “зірве джекпот” у німецькому медіа-просторі.