Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (27.06.2016 – 01.07.2016)
25794
page,page-id-25794,page-child,parent-pageid-23067,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (27.06.2016 – 01.07.2016)

Автори: Анна Денисова та Поліна Завадська

З 27 червня по 1 липня у центрі уваги німецьких Інтернет-ЗМІ знаходилась тема можливого вступу України до ЄС. Їй було присвячено 22% усіх публікацій.

Голова українського уряду Володимир Гройсман через 10 років бачить свою країну в ЄС – ”попри невирішений воєнний конфлікт на Східній Україні та складні економічні проблеми”. Про це прем’єр заявив газетам медіа-групи Функе. “Ми йдемо європейським шляхом, і він означає для нас свободу, права людини та сильну економіку”, – переконаний В. Гройсман. Він вважає, що вже багато було досягнено, зокрема, у сфері подолання корупції. Водночас організація Transparency International оцінює рівень корупції в Україні як найвищий у Європі, – підкреслюють німецькі ЗМІ.

Не розділяє упевненості Гройсмана речник МЗС Мартін Шефер: “Найближчим часом не стоїть питання членства України в ЄС – причому, воно не стоїть не тільки для міністра закордонних справ [Німеччини], але й для всього Європейського Союзу”.

Інша представниця німецького МЗС Савсан Чеблі солідарна із Шефером: “Ми якраз підписали з Україною Угоду про Асоціацію, яка ще не вступила в силу. Ми зацікавлені в тому, щоб підвести Україну до Європейського Союзу. Зараз ми зосереджуємось на тому, щоб ця Угода про Асоціацію набрала чинності. Запланована лібералізація візового режиму, звичайно, теж є кроком для зближення України з ЄС. Однак питання перспективи вступу до Євросоюзу для нас наразі не стоїть. Є багато відкритих питань. Сюди відноситься, наприклад, тема подолання корупції. Україна у цьому плані не надто просунулась вперед. Тому маємо наступне: Угода про Асоціацію – так; лібералізація візового режиму – тоді, коли будуть здійснені необхідні кроки; перспектива вступу до ЄС – не на порядку денному”.

Другим за кількісним показником стало питання “взаємних” санкцій.

Через відсутність прогресу у вирішенні українського конфлікту ЄС продовжив економічні санкції проти РФ ще на 6 місяців – до 31 січня 2017 р. Росія, у свою чергу, теж розширила свою заборону на імпорт продуктів харчування з ЄС і США до кінця 2017 року.
Тим часом затратна політика санкцій зазнає все більшої критики. Німецькі видання пишуть про те, що Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Ейро нещодавно запропонував пообіцяти Росії покрокове пом’якшення обмежувальних заходів, прив’язавши його до виконання Мінських домовленостей. “Санкції не є самоціллю”, заявив Жан-Марк Ейро після зустрічі з Лавровим. Однак умови для їх скасування ще не виконані. Німецький колега Ейро – Франк-Вальтер Штайнмаєр – висловив схожу позицію, а Італія, Греція, Кіпр та Угорщина давно виступають за перегляд європейської політики щодо санкцій.

Третім за кількістю згадувань у німецьких медіа був візит прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана до Берліна. Канцлер Ангела Меркель зустріла його із військовими почестями. Під час зустрічі йшлося в першу чергу про мирне врегулювання конфлікту на сході України. Коментуючи переговори, журналісти зазначали, що і українські сили, і проросійські сепаратисти порушують режим припинення вогню.

Крім того, Гройсман і Меркель обговорили проблеми реформування України, економічні відносини між обома країнами та можливість лібералізації візового режиму.

Зазначалось також, що тепер завданням міжнародної спільноти є реалізація запланованого закону про місцеві вибори у зоні конфлікту, який досі не прийнятий парламентом. “Реформи і боротьба з корупцією теж просуваються дуже повільно”.

“Реформи і боротьба з корупцією теж просуваються дуже повільно”

“Реформи і боротьба з корупцією теж просуваються дуже повільно”

Під час спільної прес-конференції Ангела Меркель заявила: “У нас була дуже дружня і відкрита розмова про ситуацію в Україні. Що стосується економічного та внутрішньополітичного становища, то влада бачить перед собою безліч викликів. Після довгих років застою Україна переживає важкий процес реформ. Йдеться про те, щоб побудувати нову систему юстиції та подолати корупцію, але перш за все – про те, щоб показати людям, що після складної перехідної фази їх життя покращиться. Поки що цього не сталося. Важка ситуація призвела до того, що впав середній рівень доходу. Тому саме питання економічної співпраці з Україною є настільки важливим”.

На питання про перспективи впровадення безвізового режиму канцлер відповіла: “Ми знаємо, що тема лібералізації візового режиму дуже важлива для України. Україна виконала необхідні умови. Зараз ми працюємо над так званим “снеп-бек”-механізмом, який дозволяє швидше скасувати лібералізацію візового режиму у небезпечні часи. Він не створений спеціально для України, а є загальною процедурою. Ми не забули, що Україна виконала всі умови, і лібералізація візового режиму є для неї дуже високим пріоритетом”.

Серед інших тем:

ТОП-подія, яка бентежить зараз Європейський Союз, – це британський референдум. Після оголошення його результатів почали з’являтись численні прогнози щодо майбутніх змін у міжнародно-політичному полі. Деякі з них стосуються й України.

Юлія Смірнова (Die Welt) пише про те, що вихід Великобританії із ЄС зміцнить позицію Росії. При цьому очевидними є негативні наслідки для України: “Насправді Brexit у багатьох відношеннях вигідний для російської влади. Так, Великобританія після анексії Криму та війни на сході України незмінно зберігала жорстку позицію щодо Росії. Зокрема через це Росія сприймає Лондон як найважливішого посередника для інтересів США у Європі. Москва сподівається, що якщо цього голосу Євросоюзі більше не буде чутно, то наступне продовження санкцій проти Росії буде ще складнішим. “Без Великобританії ніхто в ЄС не буде так завзято наполягати на санкціях проти нас”, – написав у Твіттері мер Москви Сергій Собянін. Brexit взагалі змушує європейських політиків сфокусувати увагу на внутрішніх проблемах. Зараз буде ще більше не до Криму та жевріючого конфлікту на сході України, і тенденції до репресій у Росії в майбутньому теж привертатимуть менше уваги”.

Андре Таубер (Die Welt), аналізуючи реакцію Жана-Клода Юнкера на вихід Великобританії із ЄС та його роль у цьому процесі, пише: “Юнкер відповідає на свій захист, що він не втручався у британський референдум на прохання уряду та провідних британських опозиційних партій. Тим паче, що до цього його критикували і за те, що він порадив нідерландцям під час референдуму проголосувати за Угоду про Асоціацію з Україною”. “Я чітко усвідомлюю, що коли я прошу нідерландців не голосувати проти торговельної угоди з Україною, то майже всі кажуть, що втручатися ззовні – дуже нерозумно”, – сказав Юнкер. “Коли ж я не втручаюсь у справи Великобританії, то це, бачите, теж неправильно”.

Джефрі Сакс (також Die Welt) представив власний аналіз можливих наслідків Брекзіту. Він, зокрема, переконаний, що потрібно зупинити експансію НАТО у напрямку України та Грузії. ”Нова Холодна війна з Росією – це ще одна помилка США, пов’язана також із великою наївністю європейців. Припинення розширення НАТО дозволило б зменшити напругу, нормалізувати відносини з Росією, стабілізувати Україну та знову зосередитись на європейській економіці та європейському проекті загалом”.

Після референдуму у Великобританії прем’єр-міністр Нідерландів Рутте розмірковує над тим, що робити із рішенням голландців щодо Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. Він вже заявив, що його країна не буде ратифікувати договір без додаткових гарантій.

Андре Баллін опублікував на Handelsblatt статтю “Brexit зриває зближення ЄС з Україною”. Автор повертається до проблеми нідерландського референдуму і зауважує: “Сама по собі угода насправді не несе в собі загрози для нідерландців. Під час прийняття рішення у багатьох виборців зіграло почуття страху, що на її основі готується вступ України до ЄС. І це для того, щоб ще 45 мільйонів – радше, бідних – людей претендували на фінансову допомогу Євросоюзу. При цьому канцлер ФРН Ангела Меркель нещодавно знову наголосила, що членство України у найближчому майбутньому “не стоїть на порядку денному”. А. Баллін пише, що нинішня київська влада знаходиться принаймні під таким же тиском, як гаазька чи брюсельська. “Вона має показати українцям переваги Угоди, яка відкриває український ринок для європейських товарів і тим самим тисне на вітчизняних виробників – переваги принаймні у інших сферах. Будь-яке зволікання із безвізовим режимом збільшує рівень невдоволення в Україні”.

Невдоволення в Україні дійсно зростає, і ще однією підставою для цього може бути подібна політика і риторика німців: загальний аналіз німецького медіа-простору показує переважання критичних заяв на адресу України та негативних оцінок розвитку ситуації. На фоні висловлених намірів покращити відносини з Росією це викликає все більше занепокоєння.