Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (25.01.2016 – 29.01.2016)
25065
page,page-id-25065,page-child,parent-pageid-23067,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (25.01.2016 – 29.01.2016)

Автори: Поліна Завадська та Ганна Денисова

За період з 25.01.2016 по 30.01.2016 найбільшу кількість згадувань у німецьких ЗМІ «українська тематика» здобула у зв‘язку з одіозною історією російської дівчинки Лізи з Берліну, нібито зґвалтованої мігрантами. Лавров звинуватив німецьку владу у замовчуванні ситуації з біженцями, на що досить різко відреагував Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, порадивши росіянам не використовувати ситуацію «для політичної пропаганди». Через це німецькі видання згадували про діяльність путінської пропагандистської машини в умовах конфлікту в Україні: наприклад, публікацію фото «реальних»звірств українських військових на Донбасі, які насправді походили з Чечні або Близького Сходу. “Кремль застосовує дезінформацію з метою дестабілізації проти країн, які він хоче підкорити своїй владі, таких, як Україна”, – стверджують журналісти.
Видання Die Welt висловлює з цього приводу неабиякі занепокоєння: “Те, що Сергій Лавров особисто показує надзвичайну стурбованість через долю 13-річної росіянки у Берліні, змушуєздригнутися деяких членів федерального уряду. Адже московська влада обґрунтовувалавторгнення в Україну та Грузію своїм наміром нести відповідальність за росіян за кордоном”.

На початку тижня сторінки німецькихЗМІ рясніли різноманітними повідомленнями зі світу футболу. Згадка про те, що перший матч на Чемпіонаті Європи з футболу Німеччина проведе з Україною 12 червня, стала настільки популярною, що вийшла на другу позицію внашому огляді.
Третє місце за кількістю публікацій розділили два інформаційних приводи:
Проліт американських безпілотників Global Hawk над територією Німеччини для патрулювання Балтійського моря.Ці вильоти є підтримкою НАТО східних членів альянсу у зв‘язку з кризою в Україні.
Популярною в цьому контексті виявилась і новина про те, що Польща прискорила модернізацію військових гелікоптерів через українську кризу.
Зазначалось також, що НАТО готує першу нараду “НАТО-Росія” з моменту анексії Криму.
У Києві заарештували німецького хакера, який здійснював кібер-атаки на інтернет-магазини. Німецькі медіа наголошують, що правопорушника було затримано завдяки співпраці з київською поліцією.

Серед інших тем:
Süddeutsche Zeitung акцентує увагу на ускладненні внутрішньополітичної ситуації в Україні. Катрін Кальвайтпише, що розрив між населенням і політичною елітою стає дедалі глибшим, а критики президента Порошенка звинувачують його в тому, що він діє в інтересах тих людей, хто отримує вигоду від кризи. В той час, як в Україні оголошується боротьба проти олігархів, сам президент перебуває на шостому місці рейтингу найбагатших людей в Україні, і тому не дивно, що лише 15% українців підтримують Порошенка. Автор також наголошує, що насамперед Порошенко зіткнувся із двома проблемами: реалізація Мінських домовленостей, жоден пункт з яких не був повністю впроваджений у життя, і корупція.
Bild повертається до теми конфлікту на сході України. Юліан Рьопке зазначає, що у східній Україні очікується новий наступ з боку сепаратистів за підтримки Російської Федерації. Олександр Хуг, заступник керівника спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні заявляє: «У нас є свідчення того, що військова техніка приводиться у стан бойової готовності». Він попереджає про подальше погіршення ситуації і говорить, що збройні сили Росії готуються до активних дій.

Spiegel опублікував статтю, присвячену біженцям з України в Німеччині. В центрі уваги – троє студентів з Донецьку, які 18 місяців тому приїхали в Бремен з навчальною метою, але не змогли повернутися додому через розгортання бойових дій на сході України.

Видання також посилається на дані Федерального відомства з питань міграції та біженців, згідно з якими близько 6700 осіб з України з моменту початку конфлікту на сході подали прохання про надання притулку в Німеччині. Фактичне число іммігрантів з України, ймовірно, є значно вищим. Пітер Максвілль пише:  «Сьогодні Україна є ареною непоміченої гуманітарної кризи. Від початку конфлікту із проросійськими бойовиками країна переживає значні руйнування, а в зоні Донбасу спостерігаються жахливі умови: згідно з інформацією Європейської ради, за межею бідності опинилося 5 мільйонів людей, а Міністерство соціальної політики України повідомляє, що більше 2,4 мільйонів громадян стали біженцями».

На Focus вийшла грунтовна стаття, у якій викладені основні причини відсутності реальних реформ в Україні. Окремим вагомим чинником автор Андреас Умланд вважає корумпованість українських еліт, але виділяє і 3 інших фактори:
“1. Військова експансія Росії на півдні та сході України.
2. Пов’язана із цим глибока економічна криза 2014-2015 рр.
3. Невійськові аспекти гібридної війни Москви проти Києва, які очевидні тільки для небагатьох іноземних спостерігачів.”
Видання Stern взяло інтерв’ю у Посла України в Німеччині Андрія Мельника щодо розвитку конфлікту на сході України, реалізації Мінських домовленостей, а також перспективи безвізового режиму Україна-ЄС. “Повірте мені, Україна страждає найбільше, і не зацікавлена у війні”, переконує дипломат.

Цікавою виявилась стаття на Handelsblatt “Як молоді дизайнери роблять революцію в світі моди”. У ній згадується про молоду дизайнерку Олену Ман, яка родом з України. Дівчина була нагороджена відзнакою „Sparkle Award“, а її талант було відкрито завдяки дюссельдорфській платформі „Fashionsparkle“.

Автор публікації на Die Welt Жак Шустер аналізує дії і стан Росії та доходить висновку, що тяжка економічна криза – це передвісник політичного краху. Він вважає, що Захід ніколи не поступиться Росії, і має власне бачення вирішення конфлікту: “Пропозиція: Захід де-факто (не де-юре!) проковтує захоплення Криму як факт, який наразі неможливозмінити, знімає санкції з Росії, пропонує Москві економічну допомогу та закликає Київ прийняти статус, схожий на статус Фінляндії перед розпадом СРСР – вільної держави з вільною ринковою економікою, яка належить Заходу, але не є членом НАТО. Москва, натомість, відходить зі Східної України, припиняє підтримку повстанців, роззброює їх та гарантує Україні незалежність. Це було б варте того, щоб спробувати”.

Die Welt також опублікувала велику статтю Юлії Смірнової про Міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, у якій згадується анексія Криму та порушення Будапештського меморандуму. Авторка аналізує позицію міністра: “Він також заявив, що Москва не порушувала Будапештського меморандуму, яким США, Великобританія та Росія гарантували Україні територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї. За словами Лаврова, країни лише взяли на себе зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти України”. Журналістка звертає увагу на те, що в тексті документу зазначено інше.

Ще одну публікацію Юлія Смірнова присвятила жителям східних областей України, що потерпають від війни. Це велика стаття напівхудожнього стилю про “виживання” мешканців селища Комінтернове, яке знаходиться у “сірій зоні” між двох фронтів. Після зворушливої історії автор серйозно резюмує: “Люди у Комінтерновому відчувають себе іграшками в руках політиків і командирів”.

 Загалом останній тиждень характерний тим, що, попри відносно невелику кількість статей, Україна залишалась в центрі уваги завдяки їх змістовому наповненню. Аналітичні огляди, авторські публікації та коментарі експертів зробили інформаційний простір Німеччини більш насиченим саме “українським контекстом”, незважаючи на те, що російські мотиви все ще домінують у більшості повідомлень.