Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (22.02.2016 – 26.02.2016)
25275
page,page-id-25275,page-child,parent-pageid-23067,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (22.02.2016 – 26.02.2016)

Автори: Поліна Завадська та Анна Денисова

За період з 22.02.2016 по 26.02.2016 українська тематика у німецьких ЗМІ здобула найбільше поширення у зв’язку з футболом (21% від усіх публікацій). У четвер, 25 лютого, ФК «Шахтар» (Донецьк) зіграв матч 1/16 фіналу Ліги Європи проти німецького «Шальке». Донецька команда перемогла з рахунком 3:0 та вийшла до наступного раунду Ліги Європи.

FC-Schalke-04-v-Shakhtar-Donetsk-UEFA-Europa-League-Round-of-32-Second-Leg

Другою за кількістю згадувань стала новина про те, що Джамала представлятиме Україну на «Євробаченні». Німецькі ЗМІ пишуть, що цього року пісенний конкурс буде політизованим, адже Джамала співатиме про депортацію кримських татар у 1944 р. Незважаючи на те, що в пісні немає ні слова про російську анексію Криму у 2014 році, з боку Російської Федерації вже пролунали звинувачення у провокації, а заступник голови Держдуми Росії Вадим Дєньгін заявив про те, що Джамала написала цю пісню тільки для того, щоб «образити Росію».

Crimean-Tatar-singer-Jamaladinova-known-as-Jamala-performs-during-the-Ukrainia

Насправді правила Євробачення передбачають, що «тексти, промови і жести політичного характеру заборонені під час змагань», тому теоретично Європейська мовна спілка може заборонити виконувати пісню «1944» через наявність політичного підтексту. Представник організації заявив, що текст пісні (втім, як і всіх інших) буде перевірений найближчим часом.

Третю сходинку за рівнем згадування в німецьких ЗМІ займають наступні теми:

1) санкцій Заходу проти Росії. Традиційно популярна тема містила цього тижня одразу кілька аспектів, однак усі вони свідчать про зростання невдоволення в Німеччині, а отже, неприйняття обмежувальних заходів та можливу підтримку їх скасування.

Так, одразу декілька видань написали про те, що минулого року німецька електроніка користувалась небаченим попитом. Втім, експорт до Росії скоротився через санкції Заходу: “Було визначено, що значних втрат зазнав експорт до Росії, де знову став відчутним вплив торговельних санкціій, пов’язаних з українською кризою”.

“Внаслідок української кризи та падіння російської валюти різко скоротився експорт продукції німецького машинобудування до Росії”, – йдеться у іншому повідомленні.

Ще кілька публікацій було присвячено світовій торгівлі зброєю. За відповідними даними, Росія збільшила свій оборот на ринку озброєння на 25% світового експорту. “При цьому розвиток у 2014-2015 рр. був не надто бурхливим через західні санкції проти країни, накладені через конфлікт в Україні. Тим не менш, Росія експортує до Індії більше, ніж США”.

Handelsblatt висвітлив дещо іншу сторону впливу антиросійських санкцій: деякі партнери НАТО переконані, що Путін бачить додаткову вигоду в тому, що бомбардування російськими військами позицій сирійських опозиційних сил викликає нові потоки біженців до Європи. Однією з причин такої позиції є ніби-то потерпання Росії від санкцій Заходу, запроваджених через українську кризу. “У центрі НАТО неофіційно стверджують, що Росія зацікавлена в тому, аби послабити країни ЄС, такі як Німеччину. Врешті-решт, вони ж наклали на Росію болісні санкції через конфлікт в Україні”.

2) візит міністрів закордонних справ Німеччини та Франції до Києва. Франк-Вальтер Штайнмаєр і Жан-Марк Ейро наполягали на політичних реформах і дотриманні режиму припинення вогню. ”Але на сході країни його порушують як проросійські сепаратисти, так і українська сторона”, – пише виданння Stern. Міністри незадоволені політичною ситуацією в державі і вважають, що вона ускладнює і мирний процес, і реформування країни. Існують побоювання, що урядова криза затримає і без того повільну реалізацію домовленостей. Після зустрічі із Петром Порошенком та прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком Штайнмаєр заявив: “Світ чекає на якийсь прогрес. Ми не можемо змиритися з тим, що погоджений режим тиші знову й знову порушується”.

2016-02-23-steinmeier-in-der-ukraine

На офіційному порталі німецького уряду Bundesregierung також міститься огляд результатів поїздки міністрів: “Після повернення із Києва Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр сказав щодо важкої внутрішньополітичної ситуації в Україні: “Не тільки з погляду Берліну і Парижу, а й після численних переговорів у Києві стало чітко зрозуміло, що в українській внутішній політиці все не так просто, і прогресу у процесі реформування потрібно добиватися знову й знову”.

Серед інших тем:

Die Welt опублікувала коментар першого голови Парламенту незалежної Литви після відокремлення її від СРСР Вітаутаса Ландсбергіса щодо політики РФ. “Напад на і війна за Україну, яку дехто гонористо не вважає за націю, помилково виставляються як конфлікт між Росією і Заходом за сферу інтересів. Насправді ж Росія не може стерпіти скорочення “своїх” територій, і там, де воно відбулось, ними треба знову заволодіти. Крим – це геополітичне вираження таких очікувань”, – вважає В. Ландсбергіс.

Це видання також оприлюднило інтерв’ю з Міністром закордонних справ Грузії. Майже всі питання опосередковано зачіпали Україну (наприклад, “Наскільки українська криза впливає на розвиток ситуації в Грузії?”), і майже у всіх своїх відповідях міністр утримувався від прямих і чітких коментарів. Нижче подані одні з небагатьох висловлювань Міхеіла Джанелідзе, в яких він, хоч і дуже стримано, та все ж показує свою позицію по відношенню до України: “Ми підтримуємо європейські сподівання України, і я думаю, що тісне партнерство України, Молдови і Грузії допоможе наблизитись до ЄС. Це повинен пітримувати і ЄС, щоб зберігати інтеграційний процес”. “[Грузинський] уряд прозоро і послідовно працює в напрямку європейської інтеграції. Ми співпрацюємо з Україною і підтримуємо її там, де можемо, щоб вона могла досягти подібних результатів”.

У декількох виданнях вийшли статті з елементом порівняння ситуації в Україні і Сирії. Криштоф Борганс (FAZ) напередодні вступу в дію перемирʼя у Сирії згадав, як усе відбувалося в Україні рік тому: після Мінську ІІ, коли всі погодились, що перемир’я вступило в силу, за підтримки  Росії сепаратисти почали атакувати стратегічно важливе місто Дебальцеве і бойові дії продовжувались до успіху, незважаючи на прийняту угоду про припинення вогню. Така ж ситуація, на думку автора, чекала й Сирію: Алеппо не мало захоплюватися за допомогою російських військ до 27 лютого. Ніколас Буссе (FAZ) позитивно оцінює факт того, що вперше за п’ять років війни є перспектива припинити кровопролиття в Сирії. «Однак приклад України вже показав, що не можна вірити на слово Росії», – із сумом зазначає він.

Не оминула цю тему й Süddeutsche Zeitung. Юліан Ханс і Поль-Антон Крюгер вважають, що Путін веде жорстоку гру, і є дивним той факт, що Росія і США домовилися про припинення вогню в Сирії, а досягнути такої ж реальної угоди про перемир’я в Україні не можуть.

А ось Антоні Рітцшеля вражає ситуація з Інтернет-цензурою в Росії. Електрику з Твері Андрію Бубєєву погрожує позбавлення волі за два репости на сторінку у соціальній мережі «ВКонтакте». Це були стаття з назвою «Крим – це Україна» і постер із зображенням тюбику біло-синьо-червоної пасти з написом «Видави з себе Росію». Судять його за «заклики до екстремізму, направлені на розділення територіальної цілісності РФ». Це не поодинокий випадок: тижнем раніше до 320 годин громадських робіт засудили мати-одиначку з Єкатеринбурга за поширення на сторінці «ВКонтакте» плаката українською мовою «Я бандерівка. Смерть московським окупантам». Її звинуватили у ненависті до російського уряду, «добровольців», що воюють на сході України, і до росіян взагалі. Основа увага спецслужб приділяється найбільш популярній на пострадянському просторі соціальній мережі «ВКонтакте». Раніше її засновник Павло Дуров був змушений покинути компанію через відмову передати дані про прозахідних українських активістів російським спецслужбам. Тепер на чолі компанії більш лояльні до російського уряду люди.    

Також Süddeutsche Zeitung написала про нову доповідь групи Bellingcat стосовно розслідування катастрофи МН17. Заявляється, що ЗРК «Бук», який збив літак, доставили до українського кордону бійці другого дивізіону 53-ї зенітно-ракетної бригади з Курська. Однак автори доповіді не уточнюють, хто саме стріляв з нього: сепаратисти чи російська армія.

На FAZ була опублікована спільна стаття міністрів закордонних справ Німеччини й Росії Штайнмаєра і Ейро напередодні їхнього візиту до Києва. У статті наголошується, що, незважаючи на факт зіткнення українського уряду з серйозними проблемами, на сучасному етапі немає альтернативи шляху реформ. Державний сектор має реформуватися, а боротьба з корупцією має вестися більш активно. Більша увага має приділятися сільському господарству, розвиток якого має бути в Україні у пріоритеті. Голови МЗС своїх держав однак відмічають і прогрес у реалізації реформ в енергетиці, банківському секторі й поліції. «Керівництво в Києві має велику політичну й історичну відповідальність за роботу у напрямку реалізації надій, для яких воно і було обране, аби зробити Україну надійною і відповідальною частиною європейської родини», – пишуть Штайнмаєр і Ейро.

Конрад Шуллер у статті для тієї ж FAZ аналізує наслідки відставки міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса. Автор вважає, що вона стала «холодним душем» для корумпованої української верхівки. З тих пір парламент прийняв новий закон про державні підприємства та у першому читанні затвердив другий про правила їхньої приватизації. Західні держави після його відставки різко посилили критику щодо корупції в Україні. Порошенко та Яценюк були змушені піти на поступки, щоб заспокоїти своїх вашингтонських союзників. І хоча Яценюк «пережив» вотум недовіри реформаторів, але «демократична коаліція» в парламенті врешті-решт розвалилася. Ігор Кононенко, «сірий кардинал» за спиною Порошенка, втратив депутатський мандат, а Шокін – посаду генпрокурора. Втім, незважаючи на політику реформ, Україна в рейтингу «Індекс сприйняття корупції» все ще знаходиться між Нікарагуа і Камеруном.

У соту річницю битви при Вердені Spiegel опублікував статтю про можливість виникнення нової війни в Європі. Якоб Аугштайн пише: «Ми святкуємо дні пам’яті Першої світової війни. У той же час ми в небезпеці: Захід і Схід на порозі нового конфлікту. Мартін Шульц одного разу сказав: “Відповідь на питання, чому повинна існувати єдина Європа, вміщується в одному слові: Верден”. Однак сьогодні Європа розвалюється на наших очах, і вона знову налаштовується проти Росії». Європу знову може захлиснути полум’я нового протиборства, а підтвердження, на думку автора, далеко шукати не треба. Приклад тому – конфлікт на сході України.

Це ж видання згадало в день пам’яті Небесної Сотні про події в Україні дворічної давнини і про їхні наслідки для країни. Моріц Гатман робить висновок, що сучасна політична еліта забула про те, як вона прийшла до влади, і їй знову байдуже до ситуації в державі: «Два роки тому Київ виграв революцію. За рахунок великої кількості смертей. Але сьогодні в Україні панує не свобода, а олігархія. Важко здобута перемога дала людям надію на зміни (…) Однак дійсність інакша: економіка занепадає, корупція процвітає. Політики й олігархи співпрацюють надто тісно. І не на благо країни, а заради її розділення». Автор бачить великий прогрес у розбудові громадянського суспільства в Україні: волонтерська робота перебуває на підйомі, сотні тисяч українців готові допомагати воїнам на фронті, хворим дітям і людям похилого віку, є організації, які висвітлюють корупцію серед чиновництва і супроводжують процес реформ інформаційною підтримкою, а журналісти організовують нові успішні медіа-проекти. Однак цього не досить: сама держава має перестати бути інструментом в руках олігархів, а політикам слід згадати, яким шляхом було скинуто минулий режим.

Stern представив інтерв’ю радника Обами з питань Близького Сходу Деніса Росса щодо перспектив перемир’я в Сирії. “Путін не імпульсивний, він надзвичайно обережний, і він перевіряє, наскільки далеко може зайти. На даний момент він бачить, що може й далі залякувати Захід. Проти нього ніхто не виступає – ані в Україні, ані в Сирії”, – вважає Д. Росс.

Одна із публікацій видання Focus присвячена реакції Грузії на агресивну зовнішню політику Росії: після того, як Росія де-факто анексувала Крим, багато грузинів побоюються, що їх спостигне та ж доля, що й Україну, оскільки здається, що росіяни підвищують військову присутність в Абхазії та Південній Осетії. “Багато людей в Грузії бояться, що одного дня Росія анексує Абхазію і Південну Осетію, як Крим у 2014 р”, заявив Міністр закордонних справ Грузії Міхеіл Джанелідзе.

Загалом протягом останнього тижня в німецьких медіа домінувала спортивна і культурна тематика, а публікації політичного змісту найчастіше лише опосередковано стосувались України (приміром, вплив української кризи чи антиросійських санкцій на економіку Німеччини тощо). Варто зазначити, що з точки зору емоційного забарвлення переважали негативні оцінки розвитку подій та загальної ситуації в Україні в контексті як зовнішньої, так і внутрішньої політики.