Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (04.07.2016 – 08.07.2016)
25829
page,page-id-25829,page-child,parent-pageid-23067,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (04.07.2016 – 08.07.2016)

Автори: Анна Денисова та Поліна Завадська

З 4 по 8 липня головною темою в німецьких Інтернет-виданнях був Варшавський саміт НАТО (31% від загальної кількості публікацій).

Однією з обговорюваних на саміті тем була й ситуація в Україні. Спостерігаючи за анексією Криму і російською агресією на сході України, Польща й країни Балтії вимагали розміщення військ НАТО в своїх країнах для стримування східного сусіда. Їхні вимоги були задоволені: альянс посилає у Польщу, Естонію, Литву й Латвію батальйони чисельністю в 1 тис. солдат під міжнародним управлінням.

В той же час, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що альянс не перебуває у відносинах конфронтації з Росією, й усі їхні зусилля направлені виключно на оборону.

Але ще перед початком саміту в статті для британської ділової газети “Financial Times” президент США Барак Обама розкритикував Москву за порушення миру в регіоні: з приєднанням Криму і початком неоголошеної війни на сході української держави “наше бачення єдиної, вільної і мирної Європи під загрозою”, зазначив американський президент.

Ніколас Буссе (FAZ) також зазначив, що російська інтервенція на сході України дестабілізувала Європу і підірвала всі спроби побудувати на континенті життєздатну архітектуру безпеки.  І тому, якщо НАТО не буде реагувати на це, то його захисна функція буде серйозно поставлена під сумнів.

Ніколас Буссе (FAZ) також зазначив, що російська інтервенція на сході України дестабілізувала Європу

Ніколас Буссе (FAZ) також зазначив, що російська інтервенція на сході України дестабілізувала Європу

Другою за кількістю згадувань була заява Ангели Меркель перед самітом НАТО. Німецький канлцер звинуватила Росію у втраті довіри через конфлікт в Україні і заявила, що був порушений базовий принцип непорушності кордонів. “Поведінка Росії в українській кризі неабияк налякала наших східних союзників. Коли верховенство права і непорушність кордонів ставляться під питання на словах і на ділі, то довіра, звичайно, зникає”. А. Меркель прокоментувала також підхід, який застосовується зараз у маневрах Альянсу: “Цей принцип включає реакцію на так звані гібридні загрози, тобто, на сценарії, подібні до тих, які Росія використовувала в Україні, і при яких свідомо стирались класичні кордони між війною та миром”. Водночас канцлер виступає за підтримання діалогу: “Ми будемо далі агітувати за те, щоб Генеральна угода Росія-НАТО залишалась основою ставлення НАТО до Росії. Адже навіть якщо Росія порушує положення цього документу, то все одно у ньому закріплені наші цінності і принципи, на які ми і далі будемо орієнтуватися у наших діях”.

Ми будемо далі агітувати за те, щоб Генеральна угода Росія-НАТО залишалась основою ставлення НАТО до Росії.

Ми будемо далі агітувати за те, щоб Генеральна угода Росія-НАТО залишалась основою ставлення НАТО до Росії.

Третє місце за кількісним показником займають статті, у яких йшлося про нарощування озброєнь НАТО, але саміт не згадувався або згадувався опосередковано.

Голова СДПН Зігмар Габріель вважає, що нарощування озброєнь НАТО потрібно припинити. Як повідомляє Stern, німці дуже скептично ставляться до запланованого розташування військ НАТО у Східній Європі у відповідь на дії Росії в українському конфлікті: згідно з опублікованим ZDF “Політичним барометром”, 53% населення вважає це неправильним.

Серед інших тем:

На офіційному сайті Bundesregierung опублікована промова Міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра під час 25-го річного засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ 1 липня 2016 р. у Тбілісі: “Ми дивимось на Україну із занепокоєнням. Попри те, що усі сторони зійшлися на режимі припинення вогню, там знову й знову спалахує насилля. Завдяки Мінським домовленостям ми маємо шлях, який передбачає конкретні кроки для мирного вирішення цього конфлікту. Але прогрес є повільним, дуже повільним. Особливо тривожить те, що постійно підриваються зусилля, спрямовані на досягнення стабільного миру, – не лише через часті порушення перемир’я, а й через напади на Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ. Це абсолютно неприйнятно”. Міністр зізнається, що процес мирного врегулювання конфлікту на сході дається нелегко: “В Україні трьохстороння контактна група формує основу для політичного вирішення конфлікту та для наших намагань зробити життя людей у цьому виснаженому конфліктом регіоні більш виносним. Такі переговорні процеси вимагають багато часу і зусиль”.

У своїй промові на конференції “Ширше дивитися на попередження криз – PeaceLab2016″ Франк-Вальтер Штайнмаєр віддав належне працівникам СММ ОБСЄ на сході України: “Повірте мені, я навіть не хочу уявляєти, що б сьогодні було з нами без експертів ОБСЄ. Мене вразили розповіді багатьох спостерігачів на сході України про їх роботу. Вони за найтяжчих умов допомагають там зробити ситуацію більш стабільною і безпечною, щоб життя людей могло реально покращитись. Одна юна спостерігачка колись сказала: “Ми тут, щоб зменшити рівень напруги, щоб забезпечити можливість діалогу. Але це вдасться тільки тоді, коли ми в першу чергу будемо дослухатися до людей”.

Ми тут, щоб зменшити рівень напруги, щоб забезпечити можливість діалогу

Ми тут, щоб зменшити рівень напруги, щоб забезпечити можливість діалогу

На FAZ була опублікована стаття про стан атомної енергетики в країнах Східної Європи. Анна Вероніка Вендланд зазначає, що період після катастрофи на ЧАЕС був відмічений серйозною кризою. Мораторій і протестні рухи проти атомної енергетики призвели до зупинки багатьох перспективних проектів. Так, на Рівненській АЕС будувався четвертий енергоблок, і в 1990 р. він був готовий на 75%. Але роком пізніше будівництво припинилося. Мораторій був знятий у 2004 році, і 4 енергоблок був введений в експлуатацію. Електрична енергія і нині залишається дефіцитним товаром в Західній Україні, тому необхідність функціонування АЕС у країни абсолютно обґрунтована.

Після втрати поставок вугілля через конфлікт на сході Україна разом із Францією, Бельгією і Словаччиною входить у число країн з найбільшою часткою ядерної енергетики. У жодній з країн Центрально-Східної Європи немає потужного анти-ядерного руху. В Україні, жителі якої в часи війни можуть переживати “віяльні відключення” електроенергії, надійне джерело її живлення є одним із пріоритетів. Тому поетапна відмова від ядерної енергетики навіть не буде обговорюватись. Така ж ситуація спостерігається і в сусідній РФ.

Алан Позенер (Die Welt) розповідає про особливості країн Балтії і рекомендує їх для туристичних цілей, згадуючи при цьому російську агресію: “Вільнюсом проходить легкий подих півдня, нагадуючи про те, що Європа завжди була мультикультурною; злі духи націоналізму, окремішності і расової нетерпимості зруйнували це. Зовсім поряд, в Україні, Володимир Путін намагається оживити і використати цей дух, щоб знову зруйнувати Європу. Але росіяни, що живуть у країнах Балтії, намагаються наблизитись до заходу і відійти подалі від етнічно вмотивованого націоналізму. Вони, як і ці незавершені республіки на північному сході ЄС, є знаком того, що все може бути інакше. Тим, хто повертається із країн Балтії, зрозуміло краще, ніж раніше, що ми маємо від цієї нової Європи без кордонів”.

Карл Шльогель критикує на Die Welt зростання проросійських настроїв у Німеччині. У Берліні було відкрито Інститут “Діалог цивілізацій”, який має сприяти налагодженню відносин із Росією, і Шльогель каже, що те, що його було відкрито саме у Берліні, “є для нього після нападу Путіна на Україну найбільшою особистою поразкою за все життя – і з точки зору науки, і з точки зору політики”.

Таким чином, домінуючим інформаційним приводом минулого тижня був Варшавський саміт НАТО, а статті, у яких згадувався Північно-атлантичний альянс, склали 76% усіх публікацій. Україна майже ніде не фігурувала в якості головної теми, тому можна говорити лише про релевантність другого порядку, без виникнення стійких асоціативних зв’язків, але із закріпленням попередніх стереотипних уявлень.