Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (18.04.2016 – 22.04.2016)
25440
page,page-id-25440,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (18.04.2016 – 22.04.2016)

Автори: Ганна Денисова та Поліна Завадська

У період з 18 по 22 квітня топ-темою у 9-ти найбільш впливових німецьких медіа-ресурсах стало відновлення роботи Ради Росія-НАТО, яку було зупинено у 2014 р. через українську кризу та анексію Криму (41% від загальної кількості публікацій). Під час зустрічі на рівні послів говорили про конфлікт в Україні і необхідність зміцнення довіри. При цьому Йенс Столтенберг заявив, що поки Росія порушує в Україні міжнародне право, військово-політичний союз не може відновити практичну співпрацю. Загалом же і Франк-Вальтер Штайнмайєр, і Ангела Меркель підтримують продовження діалогу із Кремлем. Жак Шустер (Die Welt), аналізуючи відносини між Росією та Північноатлантичним альянсом, пише: “Якщо Захід дасть зрозуміти, що нові члени НАТО теж усіма засобами захищені від можливого владного апетиту Росії, то вона знатиме, що станеться, якщо вона перейде межу. За умови взаємної готовності рахуватися з інтересами іншого усвідомлення цього полегшить порозуміння. Нехай для початку воно полягатиме хоча б в тому, що статус-кво в Україні зберігатиметься без щоденних жертв”.

Якщо Захід дасть зрозуміти, що нові члени НАТО теж усіма засобами захищені від можливого владного апетиту Росії, то вона знатиме, що станеться, якщо вона перейде межу.

Якщо Захід дасть зрозуміти, що нові члени НАТО теж усіма засобами захищені від можливого владного апетиту Росії, то вона знатиме, що станеться, якщо вона перейде межу.

На друге місце за кількістю публікацій знову вийшла справа Савченко. Петро Порошенко заявив, що в ході телефонної розмови з президентом РФ Володимиром Путіним йому вдалося узгодити “певний алгоритм звільнення” української льотчиці Надії Савченко. Можливо, її обміняють на двох бійців ГРУ: заарештованим на Донбасі російських спецназівців Олександру Александрову і Євгену Єрофєєву якраз винесли вирок, засудивши до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Третю позицію напередодні 30 річниці катастрофи на Чорнобильській АЕС зайняла тема безпеки використання атомної енергії та фінансування проектів, направлених на ліквідацію наслідків даної катастрофи. Інформаційний портал Bundesregierung опублікував інтерв’ю із Барбарою Гендрікс, яка запевняє, що світова спільнота інвестує багато коштів для убезпечення Чорнобильської зони. На це вже було витрачено 120 млн. євро, наступного року планується інвестування ще 19 млн. У цій допомозі бере участь 45 країн.

Цього тижня популярним у німецьких медіа стало висвітлення нового мистецького проекту: союз “Опера Європа” запровадив систему онлайн-трансляції оперних вистав. Згадування України у цьому контексті не надто позитивне. “Цю пропозицію використовує порівняно багато людей у Фінляндії або в Україні, де оперних театрів дуже мало“, – каже директор Штуттгартського оперного театру Кляйнітц.

Серед інших тем:

На порталі Bundesregierung коротко викладено історію української кризи з моменту відмови Януковича підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС. Показовими є наступні рядки: “Німецька політика щодо України базується на такій тріаді: підтримці України та її людей, постійній готовності до політично-диломатичного діалогу та за потреби – подальших санкціях”.

На сайті федерального уряду подано також інтерв’ю Франка-Вальтера Штайнмайєра виданню Handelsblatt. Міністр закордонних справ Німеччини заявляє: “Ми не можемо залишати без уваги те, що з анексією Криму було зруйновано міжнародне право. Росія – це не хтось собі, а країна-підписант Заключного Гельсінського акту. Непорушність кордонів зафіксовано у ньому як один із найважливіших принципів Європи. Ми не можемо через це переступити. Однак ми маємо рухатись назустріч одне одному. Я дуже сподіваюсь, що після тижнів перемир’я та подолання урядової кризи в Україні ми знову перейдемо до фази кооперації і готовності до компромісів, щоб далі реалізовувати Мінські домовленості. Сигнали, які ми чуємо від нового уряду з Києва, є підбадьорливими”.

В іншій публікації на Handelsblatt йдеться про економічні проблеми: “Україна знаходиться у глибокій кризі. Протягом двох років фінансовий сектор країни втратив близько 18 мільярдів доларів. Тепер центральний банк хоче посилити регулювання видачі кредитів фінансовими установами”.

Юлія Смірнова розповідає на Die Welt про Джамалу та історію її предків – кримських татар. Журналістка починає свою статтю апеляцією до реації росіян на пісню української співачки: “Росія каже, що це провокація: Україну на цьогорічному пісенному конкурсі “Євробачення” представлятиме Джамала. У пісні “1944” 32-річна співачка тематизує депортацію кримських татар”.

Загальною тенденцією тижня було переважання нейтральної і негативної тематики, а також невелика кількість як стандартних публікацій, так і авторських аналітичних статей. Характерно, що зміна українського уряду вже другий тиждень не привертає значної уваги німецьких медіа.