Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (14.03.2016 – 18.03.2016)
25316
page,page-id-25316,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (14.03.2016 – 18.03.2016)

Автори: Ганна Денисова та Поліна Завадська

Минулого тижня Україна стала ще більш “блідою плямою” у німецькому медіа-просторі. Остання зафіксована позначка найменшої кількості публікацій впевнено скотилась вниз на 25%, сформувавши новий абсолютний мінімум. Попри таку невтішну статистику, спробуємо виділити ключові події і тенденції, що мали місце в німецьких ЗМІ у період з 14 по 18 березня.

Найбільш популярним інформприводом стала друга річниця анексії Росією Кримського півострову (17% від загальної кількості статей). Під час візиту до Криму Володимир Путін розповів про успіхи у будівництві першого мосту через Керченську протоку, який з’єднає півострів з материковою Росією, і назвав цей проект “ще одним символом їх єдності”.

Президент РФ Володимир Путін відвідує Крим

Президент РФ Володимир Путін відвідує Крим

У більшості публікацій зазначається, що більшість держав не визнає анексію і вважає його українським.

Темі Криму присвятила окрему статтю на Die Welt Юлія Смірнова. У ній на прикладі сім’ї лікарів, колишнього власника зоопарку та інших звичайних жителів Криму зображена ситуація на півострові до та після анексії. Серед окреслених проблем: низькі зарплати і високі ціни, перебої з енергозабезпеченням, корупція, кримінальні методи управління, занепад економіки, зокрема туристичної галузі, тиск на медіа, переслідування тих, хто не підтримав анексію. “За 2 роки після сумнівного референдуму ейфорія у жителів пройшла, вони мають справлятися із сірими російськими буднями”, – пише Ю. Смірнова.

Єпископ української православної церкви Климент, який подав до суду через те, що його храм передали приватній фірмі, заявляє: “В Криму немає закону. Є тільки план посадити за грати або вигнати усіх, хто не приймає російський Крим. Із Криму хочуть зробити військову базу, а населення при цьому стає соціальним тягарем”.

На другому місці знаходиться тема санкцій проти Росії. “…На думку міністрів сільського господарства країн ЄС, необхідно інтенсивніше працювати над відновленням торговельних зв’язків з Росією. У відповідь на санкції ЄС через український конфлікт Росія припинила імпорт аграрної продукції з Євросоюзу. Через це європейські фермери втратили важливий ринок збуту”, – стверджують німецькі видання, посилаючись на dpa.

Третю сходинку розділяють наступні теми:

  1. зустріч Ангели Меркель, Франсуа Оланда і Петра Порошенка. Сторони погодились, що потрібно продовжувати реалізацію Мінських домовленостей і здійснювати курс реформ. Усі учасники підкреслили необхідність проведення виборів в Донецькій та Луганській областях, закликали негайно звільнити Надію Савченко і підтвердили політику невизнання анексії Криму.
    зустріч Ангели Меркель, Франсуа Оланда і Петра Порошенка.

    Зустріч Ангели Меркель, Франсуа Оланда і Петра Порошенка

  2. Міжнародна асоціація легкоатлетичних асоціацій звинувачує Україну у “жахливій” системі допінг-контролю. Її включили до списку країн, за якими у 2016 р. буде здійснюватись посилений нагляд;
  3. порівняння ситуації в Україні із сирійським конфліктом. Süddeutsche Zeitung, зокрема, переконує: тактика Росії в Сирії подібна до України: військовими засобами Москва підтримує “союзників” (у першому випадку – сепаратистів, у Сирії – уряд). Росія виступає захисником партнерів і співвітчизників. Асад, як і сепаратисти в Україні, знає, що він ледь би вижив без російської допомоги.

FAZ розглядає цю проблему під дещо іншим кутом: ще перед початком військової операції надання озброєнь було спробою Росії вийти з міжнародної ізоляції, в яку вона сама себе ввігнала вторгненням в Україну. Військова операція в Сирії (аналогічно Дебальцевому в Україні у 2015 р) мала збільшити вагу РФ за столом переговорів.

Серед інших тем:

Bild опублікував інтервю з сестрою Надії Савченко – Вірою. Вона заявляє, що, яким би не був вирок суду, Надія не відбуватиме покарання, що фактично означає, що українська льотчиця голодуватиме до смерті: “Це надзвичайна ситуація, яка вимагає надзвичайних заходів. Надія не бажає підкорятися монстру, який думає, що може вирішувати долю всієї планети“. Монстром Віра називає “так званого “старшого брата” України, який аж ніякий нам не родич”. Багато хто вважає, що Володимир Путін  може вплинути на хід судового процесу і  вирок суду. Віра коментує цю ситуацію так: “Я гадаю, що Надія Савченко була його найбільшою, але також і останньою помилкою (…) Якщо Путін хоче зберегти своє обличчя і продовжити спілкуватися з головними політичними діячами Європи і світу, він повинен прийняти справедливе рішення і звільнити її”.

На FAZ вийшла стаття, присвячена актуальній ситуації на сході України. Незважаючи на заявлене перемирʼя, бої тривають і смерті продовжуються. Українці й росіяни звинувачують одне одного у саботуванні політичного процесу, що включає вибори і особливий статус для регіону, про що було домовлено рік тому у Мінську. ОБСЄ продовжує роботу на Донбасі. Александер Хуг, голова моніторингової місії ОБСЄ в Україні, говорить: “Ми спостерігачі, а не офіцери розвідки”, адже часто вони можуть лише здогадуватися про те, хто першим відкрив вогонь. Перед місією ОБСЄ сьогодні стоїть багато нагальних питань, але більшість з них, на жаль, не мають відповідей.

У статті на Die Welt про популярність проведення референдумів Ян Бурума пише: “Мабуть, наайбільш дивний референдум відбудеться у квітні в Нідерландах після успішної кампанії із подання петицій. Питання, яке розглядатиметься, звучатиме “чи повинні Нідерланди підтримати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС?”. Усі інші країни-члени Євросоюзу вже висловили свою згоду, але без Нідерландів договір не може бути ратифікований”.

Focus звернув увагу на новину про те, що Литва та сім інших країн ЄС звернулись із листом до голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, засуджуючи будівництво балтійського газопроводу Nord Stream 2. Даля Грібаускайте заявила, що це суто політичний проект, спрямований проти України та деяких інших країн Східної Європи.

Handelsblatt повідомляє: Генеральна прокуратура РФ змусила 8 тис. сайтів видалити “матеріали екстремістського характеру”. Зазначається, що критика зовнішної політики Росії в Україні також підпадає під поняття екстремізму.

Загальна тенденція тижня: Україна не зникає з інформаційного простору Німеччини, але невпинно продовжує розчинятися серед інших, більш нагальних для німецької аудиторії тем. Хоча медійний “порядок денний” в цілому відповідає актуальній ситуації в Україні і тим проблемам, які висвітлюють українські ЗМІ, проте суттєве зменшення кількості релевантних публікацій викликає значне занепокоєння.