Агенція Іміджу України | Звіт 11.01.2016 – 15.01.2016
25026
page,page-id-25026,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Звіт 11.01.2016 – 15.01.2016

Автори:Поліна Завадська та Ганна Денисова

Аналіз матеріалів зі згадкою про Україну у восьми найбільших інтернет-виданнях Німеччини та на офіційному порталі федерального уряду за період з 11.01.2016 по 15.01.2016 показав, що найбільш обговорюваною темою цього тижня стало інтерв‘ю Bild з Президентом Росії Володимиром Путіним (21% від усіх публікацій). Ця публікація спричинила великий резонанс у німецькому медіа-просторі і викликала появу маси статей на цю тему на інших сайтах.

Багато питань в інтерв‘ю стосувалося і України. Насамперед обговорювався Крим і санкції Заходу проти Російської Федерації. Возз‘єднання Криму з Росією Путін називає «справедливим рішенням» і говорить, що 2,5 мільйони людей самі зробили свій вибір, злякавшись «державного перевороту в Києві».

Широко розтиражованою у багатьох виданнях стала фраза Путіна про антиросійські санкції: «Санкції Заходу спрямовані не на підтримку України, а на стримування зростання можливостей Росії».

Щодо конфлікту на сході України, Путін спирається на Мінські домовленості і закликає до збільшення тиску Заходу на український уряд. Він акцентує увагу на 11-му пункті, згідно з яким має бути проведена конституційна реформа і надана широка автономія східним регіонам.

Spiegel опублікував аналіз цього інтерв‘ю і побачив прихований підтекст за відповідями очільника Кремля. Бенджамін Біддер пише, що економічно Путін хоче повернутися до партнерських відносин з Європою, адже падіння цін на нафту сильно вдарило по російській економіці. В інтерв‘ю Путін також натякає, що антиросійські санкції, введені через кризу в Україні, принесуть більше шкоди, аніж користі. В «кримському питанні» Путін лишається непримиренним, це означає: він не вестиме переговорів щодо статусу півострову.

Другим інформаційним приводом щодо України в німецьких ЗМІ стало сходження лавини у Французьких Альпах, що призвело до загибелі трьох людей, один з яких – українець.

Однакову кількість згадувань здобули наступні теми:

  1. наміри Баварії включити Україну до списку “безпечних країн походження”. Такий статус означає, що в даних країнах відсутній ризик політичного переслідування або нелюдського поводження. На практиці ж це означає відмову надати притулок: отримати статус біженця буде складніше; 
  2. телефонна розмова між Путіним і Обамою, під час якої американський президент підкреслив значення “дипломатичного вирішення” української кризи та наголосив на необхідності “повної реалізації” Мінських домовленостей усіма сторонами. Втім, зазначається також, що лідери двох країн мають різні погляди щодо конфлікту в Україні;
  3. промова Обами до нації, в якій він наголошує, що світ переживає “небезпечні часи” і згадує про світові потрясіння та кризи – в тому числі і про конфлікт на сході України і російський фактор у ньому.

Серед інших тем:

Інформаційний портал Bundesregierung опублікував традиційну стінограму прес-конференції уряду від 15 січня. На питання журналістки щодо доцільності запровадження нового формату переговорів (Україна, Росія, ЄС, США) речник МЗС Мартін Шефер відповів, що “нормандський формат” виявився дуже ефективним для реалізації Мінських домовленостей, і немає потреби його змінювати. Шефер зазначає: “Було вирішено за участі України та українського президента, що існує бажання продовжувати цей шлях”.

FAZ присвятила матеріал розслідуванню причин збою в роботі енергосистеми «Прикарпаттяобленерго», що відбувся в грудні 2015 року. Пьотр Хеллер пише, цей збій міг бути викликаний кібератакою. Спеціалісти інституту Фраунгофера вважають, що це міг бути хакерський напад: ніби-то зловмисникам вдалося встановити шкідливу програму в систему управління компанії «Прикарпаттяобленерго», а потім на віддаленому доступі вимкнути подачу електроживлення. Якщо це підтвердиться, то це стане першим випадком, коли енергосистема була паралізована через Інтернет.

Видання Handelsblatt теж звернулось до теми інформаційної безпеки. Одна зі статей стосується проекту сайту CyberSquirrel, який привертає увагу до проблеми пошкодження кабелів гризунами. У ній згадується про вірогідний напад хакерів в Україні, що призвів до проблем з енергозабезпеченням. Цей же інцидент фігурує у публікації про те, що ЄС хоче зпапровадити єдину систему у сфері захисту даних підприємств від кібератак: “Тоді як в ЄС ще не було подібного випадку, Україна незадовго до Різдва стала мішенню хакерської атаки: як повідомила компанія з кібер-безпеки Eset, хакери запустили троян “Black Energy” у мережу фірми. Як виявилось, успішно. Енергозабезпечення було перерване на кілька днів”.

FAZ також опублікувала статтю про падіння російської економіки. Фрідріх Шмідт вважає, що падіння цін на нафту вдарить по Росії більше, ніж західні санкції у відповідь на російську участь у конфлікті в Україні. Росія скорочує витрати, однак не на фінансування військових проектів і на озброєння. Видатки на Крим, утримання т.зв. “народних республік” і операція в Сирії на підтримку режиму Асада – все ще в пріоритеті.

Süddeutsche Zeitung опублікувала статтю про майбутній квітневий референдум в Нідерландах стосовно Угоди про асоціацію України з ЄС. Згідно з попереднім опитуванням, 50% голосуватимуть «проти», 25% – «скоріше за все проти». Ініціатори вважають, що Угода передбачає не тільки більш тісну співпрацю в торгівлі з Україною, а є попереднім документом для подальшої інтеграції України. Втім, пише автор Томас Кіршнер, малоймовірно, що референдум матиме серйозні законотворчі наслідки.

Зростає невдоволення політикою Німеччини серед європейських країн, що показує інтерв‘ю Süddeutsche Zeitung з директором Європейського центру солідарності Базилем Керським. Керський невдоволений суперечливою німецькою політикою щодо Росії, зокрема у питанні розширення газопроводу «Північний потік» у Балтійському морі, що послаблює транзитний потенціал Польщі й Україні, від чого виграє Росія.

На Spiegel вийшла стаття, присвячена судовому процесу над українською льотчицею Надією Савченко, яка для багатьох стала символом опору проти російської агресії.  Бенджамін Біддер зазначає: «Процес і вирок важливі для Кремля. Він повинен підтримувати тезу про те, що саме Київ веде злочинну війну у Східній Україні, а російська підтримка сепаратистів є морально виправданою». У той же час у статті наводяться свідчення деяких товаришів по службі Надії Савченко, які називають її досить агресивною і згадують про скандали під час проходження служби в Іраку, пов‘язані з нею.

Die Welt цього тижня порадувала великою кількістю авторських аналітичних публікацій. Одна із них привертає увагу одним лише заголовком: ”Інтереси Путіна – це інтереси корумпованої еліти”. Далі Юлія Смірнова уточнює: “Анексія Криму, прихована військова агресія на Сході України та викликані ними санкції однозначно не входять до інтересів населення”.

Ще одна стаття – про український конфлікт загалом та про його наслідки для Росії та України. Окремим приводом для міркувань Герхарда Гнаука стала тема Криму: “В багатьох сенсах відрізаний від материкової України півострів з його двома мільйонами жителів фактично став островом”. Автор резюмує, що, попри великі втрати для України, становище Росії не краще, і буде тільки погіршуватись: “Україна, попри фактичну втрату важливих територій Донбасу та Криму, більш-менш стабілізувалась, як держава і суспільство, всупереч очікуванням багатьох; в Росії ж проблеми навпаки тільки почались”.

Ніби продовженням думки Гнаука стала стаття про непопулярність Криму серед російських туристів. Едуард Штайнер кепкує: “В Росії зараз ходить популярний жарт: “Чому ми більше не їдемо за кордон, де все “all-inclusive”? Відповідь: “Бо ми їдемо в наш Крим, де все “all-exclusive”.

Увінчує ряд позитивних оцінок публікація Наталії Дофф. У ній йдеться про те, що за перші 12 днів нового року доларові позики принесли інвесторам в Україну 3,8% прибутку. Це найбільший показник серед індустріальних країн та країн, що розвиваються, за даними Bloomberg. “Інвестори, які попри анексію Криму, реструктуризацію боргів та підірвану економіку в минулому році залишились вірними державним позикам України, отримали за це винагороду у вигляді найкращих в світі доходів”.

Цього тижня в німецьких ЗМІ взагалі  формувався досить непоганий імідж України. Ключовими особами, що знаходились у центрі уваги преси, стали Путін та Обама, втім, навіть у тих публікаціях, які дуже опосередковано стосувались українського конфлікту й української політики, можна було простежити засудження дій Росії і прихильність чи принаймні поблажливість до України.