Агенція Іміджу України | Моніторинг ЗМІ
22898
page,page-id-22898,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive
 

Моніторинг ЗМІ

Висвітлення протестів під ВР у світових ЗМІ.

 

З майже 900 статей, у яких згадувалася Україна 31 липня, третина була присвячена сутичкам під Верховною Радою України. Окрім трьох матеріалів з найменшими індикаторами поширення, більшість статей на означення протестуючої сторони використовувало  слова «опозиція», «крайні праві», «популістичні партії».

Помітною є різниця акцентів: українські англомовні джерела (UAToday, Kyivpost, Interfax) були більш зосередженими на політичній та соціальній складовій подій. Для англійськомовних світових джерел головним інформприводом натомість були самі сутички та смерті внаслідок використання зброї. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши те, що виносять видання у заголовок до матеріалів.

Найпопулярнішим став матеріал BBC “Українська криза: смертельний протест проти автономії під парламентом”, який набрав понад 5 тисяч поширень та коментарів у Твіттері та Фейсбук.

Цитати  ВВС: “Реформа – це частина мирного плану по завершенню бойових дій на сході України”.

Протестанти були організовані популістською Радикальною партією та ультра-націоналістічною партією Свобода.

Демонстранти в кількості трохи більше декількох десятків – в основному молоді люди, більшість з них в масках. Вони почали бої з поліцією, а інші підтримали їх.

Протестувальники намагалися витягнути міліціонерів зі стою. Вони били їх і відбирали щити і шоломи. Незабаром близько десятка молодих людей були майже так само добре озброєні як поліція”.

Практично у всіх публікаціях – агресивні фото сутичок. BBC не полінувалися нагадати про конфлікт на Сході України (при роз’ясненні проблем автономії та суті констітуцийних правок) та додали карту АТО.

Російські англійськомовні ЗМІ не забарилися із нагадуваннями про “крайніх правих”, “крайньо-правих радикалів”, Russia Today також зауважила, що “згідно з твітами журналістів з місця подій, прибічники радикальної групи Правий Сектор брутально атакували поліцію”. Проросійське маргінальне ліве видання Global Research опублікувало матеріал про події під заголовком “Неонацисти бунтують у Києві, закликають до поновлення «безлімітного бомбардування» Донбасу”.

Guardian звертає увагу на соціальну реакцію в Україні на перспективи встановленні «особливого статусу»:

«Після тривалої війни в східній Україні , яка призвела до принаймні 7000 смертей, Україна пообіцяла «особливий статус»  для районів східного Донбасу, які знаходяться під контролем повстанців, в рамках угоди про припинення вогню Мінськ. Але поступки виглядають спірними у той час, коли багато хто в Україні вважає, що Москва прикладає зусиль, щоб підтримати свою частину угоди.»

New York Times аналізує в тому числі і обставини, за яких були встановлені мінські домовленості: «Президент Петро Порошенко О. погодився на конституційні зміни, які включені в текст мінської угоди, під метафоричним пістолетом біля його голови: тисячі українських солдат в оточенні проросійських повстанців біля українського міста Дебальцеве»

Американське видання Bloomberg зробило дуже негативний висновок: “Зіткнення вказують на поглиблення розколу в межах українського суспільства, що страждає від майже дворічних протестів, сепаратистського заколоту, політичних потрясінь і колапсу економіки.” А також акцентувало увагу на тому, що «Президент Росії Володимир Путін, здається, шукає вихід з безладу у Східній Україні, але навіть після більш ніж року війни, багато українців не хочуть припинити бойові дії таким чином, який був би прийнятний для Росії».

У підсумку, ситуація нанесла суттєвий удар по іміджу України, як держави, яка бореться з агресором та прагне до вирішення проблем максимально мирними шляхами. Оцінки засвідчили підвищення емоційного накалу суспільства та загострення кризи у зв’язку з значною кількістю нелегальної зброї у населення та значну радикалізацію настроїв. Аналітики висловлюють сумніви чи вдасться українським парламентаріям зібрати для другого голосування 300 голосів, та озвучують застереження у щодо неефективності мінського миротворчого процесу.