Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (09.05.2016 – 20.05.2016)
25582
page,page-id-25582,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (09.05.2016 – 20.05.2016)

Автори: Анна Денисова та Поліна Завадська

Те, що у період з 09.05.2016 по 20.05.2016 провідні німецькі ЗМІ найбільше писали про  перемогу Джамали на Євробаченні (61% від усіх публікацій), не має викликати подиву. Втім, цікавим є те, що саме вони про це писали.

Ще до фіналу представниця від Україна та її пісня були однією з найбільш обговорюваних тем на конкурсі. Це й не дивно: у той час, як інші конкурсанти співали про любов і на інші позитивні теми, Джамала передала страждання своєї бабусі і тисяч кримських татар, депортованих з Криму в 1944 році до Центральної Азії. І хоча Джамала в пісні опускає деталі і не згадує ні Сталіна, ні кримських татар прямо, вона призвела до зростання напруженості у відносинах з Росією. Багато хто вважає, що ця пісня має відсилку до сучасної ситуації і спрямована проти Путіна.

 Jamala

Джамала передала страждання своєї бабусі і тисяч кримських татар, депортованих з Криму в 1944 році до Центральної Азії

Не одне видання відмітило реакцію Росії на перемогу української виконавиці. Навіть до перемоги Джамали в Росії заявляли, що Стокгольм стане “ареною інтриг, місцем для провокаційних заяв і виступів”. Звичайно, що російські ЗМІ називають успіх Джамали політично вмотивованим.

Російські ЗМІ чують запах великої змови. “Все це виглядає так, ніби хтось хоче будь-якою ціною не дати перемогу Росії”, – говорить Комсомольська правда.

Росія погрожує навіть не брати участь у конкурсі наступного року. Костянтин Косачов, голова Комітету Ради Федерації з міжнародних справ, вважає, що перемога Джамали на Євробаченні може поставити під загрозу мирний процес в Україні. Олексій Пушков заявив, що в наступному році Україна має співати про “мучеників Одеси” (проросійських активістів, що загинули на початку травня під час виступів в Одесі). Марія Захарова, прес-секретар МЗС Росії, запропонувала ще одну пісню на конкурс – про “кривавого” Асада.

Юлія Смірнова (Die Welt) також висвітлює у своїй статті реакцію Росії на перемогу Джамали на Євробаченні. Авторка висміює логіку росіян: мовляв, “коли ми перемагаємо – це тому, що ми переможний народ, а коли програємо – то в цьому винні усі інші, зокрема, несправедливі судді”. Ю. Смірнова пише: “Прихильники терміну “гібридна війна”, які виходять із того, що у сучасному світі усе може стати зброєю і театром воєнних дій – медіа, громадянське суспільство, соціальні мережі, – мають можливість переконатися у своїй теорії: Київ та Москва схрещують зброю на музичному фронті”.

У статті для Bild Анне Мерхольц проаналізувала бали, отримані Україною. Найвищі бали Джамала отримала з країн колишнього Східного блоку або колишнього СРСР – Латвії, Македонії, Молдови, Польщі, Грузії, наприклад. Автор дійшла висновку, що серйозна і політична пісня з України, в якій непрямо критикується Росія, ймовірно, потрапила в нерв Східної Європи. Здається, що в цій частині європейського континенту все ще живуть сильні спогади про час залежності від Росії.

Süddeutsche Zeitung написала, що Європа врешті зрозуміла, що “Євробачення” – це не тільки краща пісня й найсильніший голос, і в цьому заслуга Джамали. Бьорн Ульвеус, соліст відомого шведського гурту “АВВА”, в свою чергу так оцінив перемогу Джамали: “Можливо, це означає, що конкурс значить набагато більше, ніж ми думали”.

Єнс Маєр (Stern) зауважив: “Меседж у її пісні був зрозумілий: там зла Росія, тут – змучена Україна. У цьому відношенні тріумф Джамали є політичною перемогою”.

Цікавою є цитата з іншої статті цього видання: “Врешті-решт, Україна виграла дуель проти великого суперника, як Давид проти Голіафа, принаймні на сцені Євробачення”.

Focus відмітив, що “оголошення перемоги України було абсолютною кульмінацією у Твіттері. У цей момент за хвилину з’явилось 72915 твітів. Для порівняння: минулого року найбільша виміряна частота склала “лише” 48461 твітів за хвилину”.

Другою за популярністю стала зустріч міністрів закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції. Усі ЗМІ зауважили, що переговори “нормандської четвірки” не надто результативні. Найбільш відкрите питання – проведення місцевих виборів на Донбасі. За словами Франка-Вальтера Штайнмаєра, атмосфера була кращою, ніж два місяці тому у Парижі, втім, переговори були складними, і прориву у політичному процесі не відбулось.

Переговори були складними, і прориву у політичному процесі не відбулось.

Переговори були складними, і прориву у політичному процесі не відбулось.

Замикає ТОП-3 тема конфлікту на сході України. Цього разу інформаційним приводом стали нові дані про тортури і катування, що відбуваються у зоні АТО. Süddeutsche Zeitung, зокрема, пише про те, що Гельсінський фонд з прав людини надіслав до Міжнародного суду з прав людини в Гаазі доповідь про застосування тортур в Україні. Відомо більше, ніж про 4 тисячі випадків катування й викрадення. Застосовуються сотні способів тортур: побиття, електрошокери, удушення, відривання кінцівок. 79 в’язниць в 28 містах і селах на сході України катують людей. Були опитані сотні свідків, зібрано докази й імена катів. Серед жертв – як цивільні особи, так і учасники військових формувань.

Ріхард Херцінгер (Die Welt) вважає, що у масових порушеннях прав людини на сході України винна Росія, і для Європи велика помилка – не визнавати це. Він переконаний: “Москва повністю відповідальна не лише за продовження війни, але й за порушення прав людини, скоювані її східноукраїнськими маріонетками. Замість того, щоб змусити Кремль відзвітувати про це, західна влада продовжує хапатися за перспективи успіху угоди, яка вже давно слугує агресору прикриттям для того, аби зацементувати своє панування над територією, вкраденою у сусідньої суверенної держави”. При цьому автор зазначає: “Якщо Європа залишить Україну в біді, вона за це дорого поплатиться. Це створить прецедент, який дасть поштовх для інших насильницких замахів проти засад європейського мирного порядку”.

На думку речника уряду ФРН Штеффена Зайберта, потрібно в першу чергу закликати Росію повпливати на проросійських сепаратистів. Речник Міністерства закордонних справ Мартін Шефер додав, що названі цифри є дивними. За його словами, масштаб порушень прав людини – це, зрештою, результат ситуації на Донбасі, схожої на громадянську війну. “Там здійснювали управління люди, які не дотримувались права і закону, “так, як ми того очікували, і як у нас це є нормою”.

За його словами, масштаб порушень прав людини - це, зрештою, результат ситуації на Донбасі, схожої на громадянську війну.

За його словами, масштаб порушень прав людини – це, зрештою, результат ситуації на Донбасі, схожої на громадянську війну.

Серед інших тем:

Свобода слова в Україні зацікавила журналістів Spiegel. На початку травня Україна опинилась у центрі міжнародного скандалу, пов’язаного з опублікуванням на українському веб-сайті “Миротворець” списку імен понад 4 тисяч журналістів з їхніми контактами, які ніби-то були викриті у співпраці з сепаратистами на сході країни. У списку – журналісти з Росії, Франції, Німеччини, США тощо, акредитовані для висвітлення подій у т.зв. “народних республіках”.

Посол ЄС в Україні вже висловив протест проти публікації, оскільки тим самим порушуються міжнародні норми і українське законодавство. Журналістські організації готують петиції, генеральна прокуратура веде розслідування. Ймовірно, мета акції полягає ще і в залякуванні. Націоналісти звинувачують українських журналістів у шпигунстві й зраді, деяким з них уже погрожували розправою.

У цьому списку було й ім’я автора статті Крістіана Неефа. Він коментує ситуацію так: “У кожному конфліктному регіоні, де я за останні роки висвітлював події, я відвідував території обох сторін конфлікту. В Афганістані я був як на території урядових військ, так і на територіях талібів. (…) І в ході української війни (яка всупереч різним думкам ще не завершилася) я дотримувався цього принципу. Я їздив Україною, неодноразово був і у сепаратистів в Донецьку. Адже це найважливіше завдання журналіста – висвітлювати конфлікт з обох сторін”. Тому журналіст глибоко здивований тим, що у Києві, однак, відвідування сепаратистських регіонів вважається “зрадою”. “Це – російський рівень”, – говорить він.

FAZ зачепила тему економічних санкцій проти Росії. Хоча багато європейських країн виступають за пом’якшення санкцій проти Росії, Вашингтон проти. Координатор Держдепартаменту США щодо санкцій Деніел Фрід говорить, що це буде “не корисно”, беручи до уваги мирний процес в Україні. Відміна санкцій не стимулюватиме його, а матиме протилежний ефект.

Останні два тижні виявились інформаційно дуже насиченими, і окрім великої кількості публікацій можна відзначити їх змістовність та високий рівень оціночних суджень. Нейтральних статей було менше, ніж зазвичай, а при висвітленні головної теми – перемоги Джамали на Євробаченні – завжди принаймні опосередковано йшлося про політизованість пісні “1944” і цьогорічного конкурсу загалом.