Агенція Іміджу України | Україна в німецьких ЗМІ (07.03.2016 – 11.03.2016)
25291
page,page-id-25291,page-child,parent-pageid-21678,page-template-default,ajax_fade,page_not_loaded,,select-theme-ver-2.2,vertical_menu_enabled,wpb-js-composer js-comp-ver-4.5.2,vc_responsive

Україна в німецьких ЗМІ (07.03.2016 – 11.03.2016)

Автори: Ганна Денисова та Поліна Завадська

У центрі уваги німецької преси цього тижня знаходилась справа української льотчиці Надії Савченко, щодо якої останніми днями почалась активна кампанія в Україні та за кордоном (27% від усіх публікацій).

2-format2010

Берлін вимагає негайного звільнення жінки з “гуманітарних причин”, заявив Штеффен Зайберт, прес-секретар німецького уряду.  Більш ніж 20-місячне утримання під вартою і “сумнівні методи допиту” суперечать міжнародним стандартам.

Надія голодує на знак протесту проти російського суду, і її здоров’я викликає значне занепокоєння. До МЗС Німеччини надійшло прохання від України, щоб її оглянули німецькі лікарі. Зазначається, що доля льотчиці не байдужа уряду ФРН, і він шукатиме можливості їй допомогти.

Непокору українки деякі ЗМІ, зокрема, Handelsblatt, висвітлюють із відтінком осуду: “В онлайн-трансляції із зали суду можна було побачити, як вона піднялась на лавку у скляній камері, передбаченій для підсудного, і показала судді середній палець”.

Юлія Смірнова зробила детальний огляд справи Савченко з викладенням позицій обвинувачувальної сторони та захисту для видання Die Welt. Кореспондент доходить наступного висновку: “Докази і право говорять на користь Савченко, проте льотчиця не розраховує на справедливий вирок. Єдиним виходом для неї була б форма обміну”.

Süddeutsche Zeitung написала про лист до Савченко, ніби-то написаний Петром Порошенком, який в результаті виявився підробкою російських пранкерів (від англ. prank – жарт, розіграш) “Вована” і “Лексуса”. Юліан Ханс пише, що через цей лист Савченко припинила голодування і те, “Що не вдавалося ні російському суду, ні міжнародній громадськості, вдалося досягти шахраям”. Адвокати підозрюють, що за діями російських “майстрів розіграшу” стоїть Кремль.

Другою за кількістю згадувань виявилась проблема використання заборонених препаратів у великому спорті. З початку року проби на допінг багатьох відомих спортсменів дали позитивний результат. Двох українських біатлоністів – Артема Тищенко і Ольгу Абрамову викрито у вживанні мельдонію. Президент IAAF Себастьян Кое зробив попередження Україні через серйозні порушення у сфері допінг-контролю.

Не втрачає популярності, займаючи цього разу третю позицію, тема санкцій проти Росії. Країни-члени ЄС у середу вирішили продовжити до вересня заборону на в’їзд, а також блокування статків для 146 українців та росіян. Зберігатиметься також замороження рахунків 37 підприємств і організацій, які сприяли ескалаціії українського конфлікту. Handelsblatt пише про те, що російська економіка страждає від падіння цін на нафту та санкцій Заходу, тому Міністерство фінансів закликає до заощаджень, які стосуються також і збройної промисловості.

Новим і досить популярним інформаційним приводом стало те, що Посол України в Німеччині А. Мельник звинуватив німецький уряд у занадто лояльній позиції до Росії. Таку критику він вперше висловив відкрито. Він також застеріг від можливості провалу Мінських домовленостей, попри те, що вірогідність їх успіху складає понад 50%.

A4A11709-CA17-4DF9-9D70-9821B6DAA26B_mw1024_s_n

Серед інших тем:

Незважаючи на протести з боку Росії, Джамалі дозволили співати на Євробаченні пісню “1944”, не знайшовши у ній політичного підтексту. Focus зазначає, що пісня присвячена депортації кримських татар за Сталіна, і у нинішній ситуації може бути розтлумачена як “уїдлива вказівка на територіальний апетит Путіна”.

Інша публікація у цьому виданні стосується спроби Москви відновити втрачені позиції на міжнародній арені. Посол Росії в Німеччині заявив, що Росія готова повернутися до G8, зокрема, щоб допомогти ЄС вирішити міграційну кризу. За його словами, РФ уже прийняла 2 млн. біженців з України і готова поділитись своїм досвідом.

Міхаель Гегенауер опублікував на Die Welt статтю із рейтингом міст за відвідуваністю та популярністю серед туристів. Позиція Києва суттєво понизилась через війну в Україні. “Київ – столиця України – відчуває наслідки війни, що почалась у лютому 2014 р. на сході країни, і виходить із рейтингу ста найвідвідуваніших міст світу (до цього – 96 місце). Число приїздів в Україну зменшилось на 49%, а кількість відвідувачів з Росії – взагалі на 77%”.

Катрін Кальвайт в статті на Süddeutsche Zeitung повертається до теми політичної кризи в Украні. Автор зазначає, що на Арсенія Яценюка чиниться масований тиск, адже аж до осені йому не може бути знову висловлений вотум недовіри. У парламенті все ще крутяться різні теорії змови про те, хто і з ким домовився, щоб залишити Яценюка при владі, адже про його відставку просив сам Президент. У кулуарах Ради розповідають, що після провалу вотуму недовіри Порошенко був готовий заприсягтися на Святому Письмі, що він не брав участі у жодній змові задля збереження премєрського крісла за Яценюком. Хоча ніхто б і не вимагав клятви від Президента, адже це дорівнювало б звинуваченню його у лжесвідченні.

Європейські і американські представники, які мають значний вплив на роботу уряду в Києві, постійно говорять про дезінтеграційні процеси в Києві і вимагають проведення нових виборів. Але насправді нові вибори розглядаються як найгірший сценарій для України. Перша причина – низька вірогідність проведення демократичних виборів. Друга – конфлікт на сході України і призупинення Мінського процесу.

Автор скептично ставиться і до реалізації Мінських домовленостей. Досить сумнівно, що цього року у т.зв. “народних республіках” будуть проведені вибори, адже закон про децентралізацію не отримав схвалення у другому читанні, а російські війська і озброєння так і не виведені з регіону. Лідер т.зв. “ДНР” заявляє, що вони не хочуть жити в Україні, а український уряд, звичайно, не дозволить того, щоб вибори проводились згідно з російським законодавством.  “Є підозра, що ні Київ, ні Москва не зацікавлені в реалізації Мінських домовленостей у житті так, як на папері”, – підсумовує Кальвайт.

За останній тиждень кількість публікацій в німецьких ЗМІ, які стосувалися України, була рекордно малою. Навіть такий потужний інформаційний привід, як справа Надії Савченко, висвітлювався у медіа Німеччини досить стримано. У бльшості повідомлень Україна згадувалась лише в контексті більш широких проблем і тенденцій.